<?xml version="1.0"?>
<rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" version="2.0"><channel><title>Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</title><atom:link href="https://api.gromada.group/feed/zlatopil" rel="self" type="application/rss+xml"/><link>https://zlatopil.gromada.group</link><language>uk-UA</language><copyright>Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</copyright><generator>https://vindict.com.ua/?v=2.1.0</generator><lastBuildDate>Sun, 21 Jun 2026 03:01:24 +0300</lastBuildDate><description>&#x417;&#x41C;I, &#x44F;&#x43A;i &#x43E;&#x441;&#x432;i&#x449;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x43F;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x457; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430;, &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x456; &#x442;&#x430; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438;, &#x43F;&#x443;&#x431;&#x43B;i&#x43A;&#x443;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x430;&#x43A;&#x442;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;i&#x457; &#x437;&#x430; &#x441;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x434;&#x43D;i.</description><sy:updatePeriod>daily</sy:updatePeriod><sy:updateFrequency>5</sy:updateFrequency><image><url>https://api.gromada.group/img/seo/feed.jpg</url><title>Gromada Group &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x430;&#x43A;&#x442;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x457; | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</title><link>https://zlatopil.gromada.group</link><width>3000</width><height>3000</height></image><item><title>&#xAB;&#x41A;&#x440;&#x430;&#x449;&#x435; &#x432;&#x442;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;&#x442;&#x438; &#x434;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x440;&#x442;&#x456;&#x441;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x440;&#x43E;&#x431;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x437;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x43F;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x441;, &#x43D;&#x456;&#x436; &#x432;&#x442;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;&#x442;&#x438; &#x436;&#x438;&#x442;&#x442;&#x44F; &#x43D;&#x430;&#x448;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x431;&#x456;&#x439;&#x446;&#x44F;&#xBB;. &#x406;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x44F; &#x433;&#x432;&#x430;&#x440;&#x434;&#x456;&#x439;&#x446;&#x44F; 35 &#x421;&#x443;&#x43C;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43A;&#x443; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x441;&#x435;&#x432;&#x434;&#x43E; &#x414;&#x41E;&#x411;&#x415;&#x420;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/vijna/krashe-vtratiti-dorogovartisnij-robotizovanij-kompleks-nizh-vtratiti-zhittya-nashogo-bijcya-istoriya-gvardijcya-35-sumskogo-polku-na-psevdo-dober</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами пресслужби Східного Харківського територіального управління Національної гвардії України]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71363</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41D;&#x430;&#x437;&#x435;&#x43C;&#x43D;&#x456; &#x440;&#x43E;&#x431;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x437;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x456; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x43F;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x438; &#x434;&#x435;&#x434;&#x430;&#x43B;&#x456; &#x430;&#x43A;&#x442;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x435; &#x437;&#x430;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x441;&#x43E;&#x432;&#x443;&#x44E;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x456; &#x431;&#x43E;&#x44E;. &#x412;&#x43E;&#x43D;&#x438; &#x434;&#x43E;&#x43F;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x433;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x432;&#x438;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x443;&#x432;&#x430;&#x442;&#x438; &#x43B;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x441;&#x442;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x456; &#x437;&#x430;&#x432;&#x434;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F;, &#x435;&#x432;&#x430;&#x43A;&#x443;&#x439;&#x43E;&#x432;&#x443;&#x432;&#x430;&#x442;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x442;&#x430;, &#x43D;&#x430;&#x439;&#x433;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x435;, &#x437;&#x431;&#x435;&#x440;&#x456;&#x433;&#x430;&#x442;&#x438; &#x436;&#x438;&#x442;&#x442;&#x44F; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x441;&#x43B;&#x443;&#x436;&#x431;&#x43E;&#x432;&#x446;&#x456;&#x432;.</description><category>&#x412;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x430;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a36e7775a2df.jpeg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sat, 20 Jun 2026 20:07:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Про роботу підрозділу НРК розповів командир одного з таких підрозділів 35 Сумського полку Національної гвардії України на псевдо Добер. Добер – командир одного з підрозділів наземних роботизованих комплексів 35 Сумського полку. Офіцер зі свідомою громадянською позицією з початку повномасштабної війни присвятив себе активній волонтерській діяльності. Однак згодом зрозумів, що потрібно змінювати рід діяльності, та долучився до лав полку.  «З лютого 2022 року я активно підтримував підрозділи Сил оборони. Волонтерство стало моєю працею 24/7. Разом з однодумцями та свідомими українцями ми допомогли близько ста підрозділам на різних напрямках фронту – від продуктів харчування до безпілотників та автівок. Збори, які я проводив, конвертувалися в мільйони гривень допомоги війську. Однак у 2025 році зрозумів, що більше розумію військових, аніж цивільних, а волонтерство дещо втомило, тому вирішив підписати контракт у Національній гвардії», – розповідає Добер. Потрапивши до підрозділу безпілотних систем полку, Добер досить швидко знайшов свою нішу. А згодом отримав посаду, на якій перебуває й нині, – командира підрозділу наземних роботизованих комплексів. «Уся моя діяльність нині пов’язана з НРК. Організовую роботу своїх бійців, сам несу службу та виконую завдання на відведеному нам напрямку. Логістика – доставка боєприпасів, обладнання та провізії на позиції, а також евакуація поранених з поля бою – ключові завдання мого підрозділу», – каже гвардієць.  Саме безпілотні та наземні роботизовані комплекси, каже офіцер, дедалі більше диктують умови на полі бою. Адже, окрім своєї беззаперечної ефективності, вони забезпечують головне – бережуть життя бійців. «Краще втратити якийсь дороговартісний роботизований комплекс, ніж втратити бодай одне життя нашого бійця. Це втрати, які навіть складно порівнювати. Використовуючи НРК для логістики чи евакуації, не потрібно витрачати значний людський ресурс, наражати на небезпеку бійців та водночас забезпечувати успішне виконання бойових завдань. Головне – бути професійно підготовленим до керування нашими «машинками». Якщо люди мають потужні навички керування ними, це рятує багато операцій та життів», – резюмує Добер.  Нині гвардієць зі своїм підрозділом виконує завдання на Північно-Слобожанському напрямку. Каже, що напрямок надзвичайно складний і не завжди вдається успішно виконувати те чи інше завдання. Однак головне вдається – завдяки НРК берегти життя бійців. «Левову частину покладених завдань ми виконуємо успішно. Однак бувають і невдалі випадки. Навесні цього року наші суміжники попросили допомогти їм виконати одне завдання. Ми підготувалися, виїхали вночі, проїхали близько десяти кілометрів. Як з’ясувалося після дорозвідки, зуміли об’їхати близько шести-семи мін. Однак коли до мети залишалося близько двох-трьох кілометрів, наш НРК підірвався на одній із таких мін. Урешті-решт виконати завдання нам не вдалося, однак якби його виконували люди, це могло б коштувати їм життя», – розмірковує Добер. Однак кожна війна, каже гвардієць, приносить лише біль та втрати, усі живуть мрією про мир і працюють задля перемоги.  «Я родом з Донеччини, тому для мене війна насправді розпочалася ще у 2014 році. І нині бажання одне – просто хочеться жити звичайним життям: без війни, без прильотів, без втрат хлопців і дівчат, без втрат побратимів. Просто жити, працювати та насолоджуватися життям у мирній Україні», – підсумовує Добер.   Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x414;&#x41F;&#x421; &#x43D;&#x430; &#x413;&#x435;&#x43D;&#x435;&#x440;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456;&#x439; &#x430;&#x441;&#x430;&#x43C;&#x431;&#x43B;&#x435;&#x457; IOTA: &#x43C;&#x430;&#x439;&#x431;&#x443;&#x442;&#x43D;&#x454; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x430;&#x434;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x2013; &#x443; &#x434;&#x43E;&#x432;&#x456;&#x440;&#x456;, &#x440;&#x43E;&#x437;&#x432;&#x438;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x430;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x456;&#x442;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x442;&#x430; &#x446;&#x438;&#x444;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x441;&#x435;&#x440;&#x432;&#x456;&#x441;&#x430;&#x445;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/ekonomika-biznes/dps-na-generalnij-asambleyi-iota-majbutnye-podatkovih-administracij-u-doviri-rozvitku-analitiki-ta-cifrovih-servisah</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами ГУ ДПС у Харківській області]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71361</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x456;&#x434; &#x447;&#x430;&#x441; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x444;&#x43E;&#x440;&#x43C;&#x430;&#x442;&#x443; &#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x442;&#x435;&#x433;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x434;&#x456;&#x430;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x443; DG Panel &#x443;&#x447;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x43E;&#x431;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x44E;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438;, &#x44F;&#x43A;&#x43E;&#x44E; &#x43C;&#x430;&#x454; &#x431;&#x443;&#x442;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x430;&#x434;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x44F; 2030 &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a368eb0510fa.jpeg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sat, 20 Jun 2026 15:47:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Податкова служба – це не про кількість перевірок та тотальний контроль. Це про довіру між платниками та державою, про розвиток сервісів та нові можливості для платника. Про це під час 30-ї Генеральної асамблеї IOTA – Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій зазначила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух. Членами IOTA є 46 європейських податкових адміністрацій, в тому числі і Україна.  «Якісна трансформація податкової багато в чому залежить від активного та ефективного впровадження штучного інтелекту та поведінкових інсайтів у податковому адмініструванні. Саме це про якісні зміни: від контролю – до аналітики, від реагування на порушення – до їх попередження, від складних процедур – до зручних сервісів», – сказала вона.   Під час нового формату стратегічного діалогу DG Panel учасники обговорювали, якою має бути податкова адміністрація 2030 року.  «Я глибоко переконана, що майбутнє податкових адміністрацій визначатиметься якістю даних, аналітики та цифрових сервісів. Водночас ключовими умовами успішної трансформації залишаються довіра платників, прозорість використання технологій, проактивні сервіси та інституційна стійкість», – додала очільниця ДПС.  Також обговорили питання використання AI для виявлення ризиків і шахрайства, розвитку проактивних сервісів, впровадження персоналізованих комунікацій з платниками, забезпечення етичності та підзвітності автоматизованих рішень.  Леся Карнаух зазначила, що Україна не просто переймає міжнародний досвід. Вона поділилася досвідом, бо попри війну ДПС не лише забезпечує стабільне адміністрування податків.  «Ми продовжуємо цифрову трансформацію, розвиваємо електронні сервіси, впроваджуємо нові підходи до управління ризиками та змінюємо саму філософію взаємодії з платниками», – сказала вона.  Леся Карнаух окремо відзначила, що сьогодні Україна займає гідне та поважне місце в професійній спільноті IOTA.  «Під час дискусії про майбутнє IOTA було важливо почути, що професійна спільнота не лише високо оцінює роботу ДПС, а і чітко розуміє, що архітектура європейського податкового простору майбутнього неможлива без України. Саме тому мене було запрошено виступити в якості спікера щодо викликів, які наразі є перед податковими – членами ІОТА, на яких стратегічних питаннях наступні 5 років ІОТА повинна сконцентруватися, яку додаткову підтримку і у якій формі ця професійна спільнота надає чи повинна надавати її учасникам. Постійний діалог – це можливість разом із найкращими європейськими податковими адміністраціями формувати нові стандарти ефективності, довіри та сучасного державного сервісу», – зазначила очільниця ДПС.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41D;&#x430;&#x441;&#x43B;&#x456;&#x434;&#x43A;&#x438; &#x440;&#x430;&#x43D;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x432;&#x43B;&#x443;&#x447;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x440;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x41A;&#x410;&#x411;&#x430; &#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456;: &#x434;&#x435;&#x432;'&#x44F;&#x442;&#x44C; &#x43F;&#x43E;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x456; &#x43E;&#x434;&#x438;&#x43D; &#x437;&#x430;&#x433;&#x438;&#x431;&#x43B;&#x438;&#x439;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/naslidki-rankovogo-vluchannya-rosijskogo-kaba-v-harkovi-devyat-poranenih-i-odin-zagiblij</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71360</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x423;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x446;&#x456; 20 &#x447;&#x435;&#x440;&#x432;&#x43D;&#x44F; &#x440;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x437;&#x430;&#x432;&#x434;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x443;&#x434;&#x430;&#x440;&#x443; &#x43F;&#x43E; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x443; &#x43A;&#x435;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x430;&#x432;&#x456;&#x430;&#x431;&#x43E;&#x43C;&#x431;&#x430;&#x43C;&#x438;. &#x417; &#x442;&#x440;&#x44C;&#x43E;&#x445; &#x41A;&#x410;&#x411;&#x456;&#x432;, &#x432;&#x438;&#x43F;&#x443;&#x449;&#x435;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43F;&#x43E; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x442;&#x443;, &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x443; &#x432;&#x434;&#x430;&#x43B;&#x43E;&#x441;&#x44F; &#x437;&#x431;&#x438;&#x442;&#x438;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a3683cfe7f36.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sat, 20 Jun 2026 11:04:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Кількість постраждалих внаслідок ранкового удару КАБа по Холодногірському району Харкова зросла до 9 осіб. П’ятьох поранених госпіталізували до лікарні, ще чотирьом медики надали допомогу на місці події. Як повідомили обласна та міська влада, під час ворожої атаки загинула одна людина. Рятувальники проводять роботи з вилучення тіла загиблого з-під завалів зруйнованого будинку. На місці продовжують працювати всі екстрені служби.     Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм  ]]></full-text></item><item><title>&#x412;&#x430;&#x440;&#x442;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x457;&#x437;&#x434;&#x443;: &#x447;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#xAB;&#x442;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x443;&#x43D;&#x456;&#x437;&#x43C;&#xBB; &#x456; &#x430;&#x434;&#x440;&#x435;&#x441;&#x43D;&#x430; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x43A;&#x430; &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x430;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E; &#x431;'&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x43F;&#x43E; &#x43B;&#x44E;&#x434;&#x44F;&#x445;?</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/analitika/vartist-proyizdu-chomu-transportnij-komunizm-i-adresna-pidtrimka-odnakovo-byut-po-lyudyah</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71357</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x43E; &#x43D;&#x430; &#x431;&#x435;&#x437;&#x43A;&#x43E;&#x448;&#x442;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x457;&#x437;&#x434; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x432; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x456; &#x434;&#x430;&#x432;&#x43D;&#x43E; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x43B;&#x43E;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x435; &#x431;&#x438;&#x442;&#x432;&#x438; &#x43C;&#x456;&#x436; &#x434;&#x432;&#x43E;&#x43C;&#x430; &#x43A;&#x440;&#x430;&#x439;&#x43D;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x44F;&#x43C;&#x438;. &#x417; &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x431;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x2014; &#x432;&#x456;&#x434;&#x447;&#x430;&#x439;&#x434;&#x443;&#x448;&#x43D;&#x438;&#x439; &#xAB;&#x442;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x443;&#x43D;&#x456;&#x437;&#x43C;&#xBB;, &#x44F;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x437;&#x430;&#x440;&#x430;&#x437; &#x432;&#x438;&#x43C;&#x438;&#x432;&#x430;&#x454; &#x43C;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x44F;&#x440;&#x434;&#x438; &#x437; &#x431;&#x44E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x442;&#x443; &#x437;&#x430;&#x431;&#x43B;&#x43E;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43E;&#x431;&#x441;&#x442;&#x440;&#x456;&#x43B;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430;. &#x417; &#x456;&#x43D;&#x448;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x2014; &#x454;&#x432;&#x440;&#x43E;&#x43F;&#x435;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430;, &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x448;&#x438;&#x439; &#x43F;&#x43E;&#x433;&#x43B;&#x44F;&#x434;, &#x43C;&#x43E;&#x434;&#x435;&#x43B;&#x44C; &#x430;&#x434;&#x440;&#x435;&#x441;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x43A;&#x438;, &#x434;&#x435; &#x43A;&#x43E;&#x436;&#x435;&#x43D; &#x43F;&#x430;&#x441;&#x430;&#x436;&#x438;&#x440; &#x456; &#x43A;&#x43E;&#x436;&#x43D;&#x430; &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x44F; &#x43C;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x431;&#x443;&#x442;&#x438; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x456;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x456;.</description><category>&#x410;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x456;&#x442;&#x438;&#x43A;&#x430;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a36406de60c2.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sat, 20 Jun 2026 10:21:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Після нашої статті «Квиток у безвороття: чому ціни на приміські маршрутки ростуть, але ніколи не падають?» від 2 травня ц.р. більшість читачів, обговорюючи її в інтернет-пабліках, звернули увагу на проблеми безкоштовного проїзду в муніципальному транспорті Харкова та перевезення пільговиків і ВПО по Україні.  Економіка і справедливість: «За чий рахунок цей тариф? Куди йдуть наші податки?» «Мер постійно каже, що проїзд безкоштовний. Але ж насправді, як пишуть, місто виділяє на це понад 2 мільярди гривень на рік із міського бюджету! Це майже 10% усіх доходів Харкова. Чи не краще спрямувати ці мільярди на ремонт розбитих доріг або відновлення житла?» — такі закиди на адресу міської влади лунають усе частіше. І не знаєш, де тут політичний аспект (критика мерії заради отримання електоральних дивідендів), а де щира турбота про раціональні витрати міського бюджету. Дійсно, як повідомили «Громаді» в мерії, безкоштовний проїзд харків'ян компенсується повністю за рахунок коштів громади, оскільки державне фінансування на ці цілі не виділяється.  Витрати закладені безпосередньо в бюджет Харкова. Гроші розподіляються як компенсація транспортним комунальним підприємствам за перевезення пасажирів у метро, трамваях і тролейбусах. Але сума у 2 млрд грн викликає дискусії про доцільність таких трат. Користувачі соцмереж порівнюють, мовляв, інші обласні центри (наприклад, Дніпро) витрачають на компенсацію проїзду у муніципальному транспорті у рази менше. Тут ваша оглядачка, яка іноді пересувається громадським транспортом у Дніпрі, може сказати: безкоштовний проїзд, наприклад, пільговикам надається тільки в муніципальних трамваях і тролейбусах, в автобусах приватних перевізників (по-старому званих маршрутками) стягується повна плата з усіх, водії кажуть: «місто нам за пільговиків не платить».Пересуваня містом-мільйонником таким чином для пенсіонерів та ВПО обходиться в чималу суму, оскільки муніципальний транспорт не покриває всі маршрути та напрямки. А метрополітен у Дніпрі не можуть добудувати з довоєнних часів. Тож порівняння з Дніпром абсолютно некоректне. Бюджет Дніпра, попри те, що його доходи більші за харківські, просто економить на дніпрянах. Позиція харківської влади відома, мер міста Ігор Терехов неодноразово підтверджував збереження безкоштовного проїзду, аргументуючи це необхідністю соціальної підтримки та утримання людей у місті. Харків'яни, які живуть у постійному стресі, під обстрілами, можуть їхати на роботу, тим самим підтримується соціально-економічна життєдіяльність у Харкові. Люди, підприємства, бізнес працюють та сплачують податки. До речі, майже вся Європа свідомо дотує громадський транспорт, розглядаючи його не як бізнес, а як соціальне благо.  Бюрократичне пекло «ЛеоКарт»: пільги лише для «своїх»? Проте диявол, як завжди, криється в деталях. Якщо ж повертатися до оплачуваного проїзду в громадському транспорті Харкова, знову підніметься болюча проблема вартості поїздки та перевезення пільговиків. Спроба порахувати пільговиків у деяких містах перетворилася на відверте знущання з людей та приховану сегрегацію за пропискою. У Львові, де я була проїздом, мене трохи не оштрафували за… пенсійне посвідчення. Хоча мені й треба було всього лише проїхатися трамваєм до площі Ринок, щоб купити каву в подарунок близьким, і встигнути на потяг до Харкова. Відпустили лише за посвідченням сім'ї загиблого учасника бойових дій, яке навіть муніципалітет Львова не має права ігнорувати. Львів першим в Україні масштабно запустив безготівкову систему «ЛеоКарт» (це схоже на «Картку харків'янина», тільки дуже сувору для іногородніх). Львівська влада пишається тим, що таким чином забезпечила повний облік і справедливість. Але для людей, які щодня стикаються з цією системою, реальність виявилася іншою. На численних форумах та у соцмережах ВПО і пенсіонери залишають сотні обурених дописів. Замість автоматичного визначення пільги державою, людина змушена проходити всі кола бюрократичного пекла.  Внутрішньо переміщені особи, які й так втратили все і місяцями оббивають пороги інстанцій, змушені окремо збирати довідки, записуватися в черги та чекати на виготовлення спеціальної персоналізованої картки. Без цього шматка пластику ти — не пільговик, ти — порушник. Найболючіша системна помилка — це фактичне скасування пільг для іногородніх. Якщо пенсіонер приїхав до Львова у справах, на лікування чи просто транзитом, державне пенсійне посвідчення в автобусі чи трамваї перетворюється на звичайний папірець. Місцеві валідатори його не читають, а пільгову картку нерезиденту громади ніхто не видасть. Як результат — людина зобов'язана платити повну вартість. «За законом України я маю право на безкоштовний проїзд у будь-якому місті. Чому у Львові мене змушують купувати картку, яку я, як приїжджий, навіть оформити не можу? Чи у нас закони тепер у кожній громаді свої?» — типовий коментар із пасажирських форумів.  Досвід промислового Придніпров’я Поки великі туристичні центри будують цифрові бар’єри, інші міста доводять, що соціальна відповідальність може бути людською. Наприклад, у Кам'янському на Дніпропетровщині муніципальний транспорт (і трамваї, і спеціальні пільгові автобусні маршрути) працює без жодних штучних обмежень. Перевірено також на собі. Тут не потрібно доводити місцевому чиновнику, що ти «достатньо постраждав» чи живеш за правильною адресою. Побачивши контролера, пасажиру достатньо пред'явити стандартне паперове чи електронне пенсійне посвідчення або довідку ВПО. Система визнає статус людини, а не її прив'язку до конкретного міського бюджету.  Як виглядає «трамвайна математика» України у 2026 році? «Громада» поцікавилася, як виглядає тарифна політика міської влади у різних містах України. Візьмемо для прикладу муніципальний трамвай. Обґрунтована вартість однієї поїздки у різних регіонах країни з урахуванням амортизації, зростання цін на енергоносії та зарплат персоналу становить, за даними офіційних джерел,  від 35 до 45 гривень за пасажира. Інфографіка створена Gemini\ідея Олени Зеленіної. Львів (лідер тарифу): Тут діє жорстка диференціація. Готівка — 30 грн. Оплата банківською карткою — 26 грн. І лише для власників «ЛеоКарт» тариф тримається на рівні 23 грн. Київ (наздоганяючий крок): Столиця довго утримувала тариф у 8 грн, але затяжна транспортна криза взяла своє. КМДА вже затвердила проєкт підвищення: з 15 липня 2026 року разовий квиток у київському трамваї та метро також підскочить до 30 грн. Щоправда, киянам обіцяють єдиний 90-хвилинний квиток за 60 грн із безлімітними пересадками. Дніпро та Запоріжжя: Утримують відносно м'які тарифи на електротранспорт — 10 грн за поїздку (хоча автобуси в Дніпрі у травні теж подорожчали до 23 грн). Одеса: Поїздка у знаменитому одеському трамваї обходиться у 15 грн. Харків (абсолютний антипод): Місто залишається унікальним винятком не лише для України, а й для всієї Європи — з 2022 року проїзд у трамваях, тролейбусах, метро та комунальних автобусах тут залишається абсолютно безкоштовним для всіх пасажирів, повністю фінансуючись із міського бюджету. Найдешевший електротранспорт: У Сумах та Херсоні, де трамваї/тролейбуси возять пасажирів усього за 6 грн.  Глухий кут транспортної моделі Харківська модель (абсолютно безкоштовно для всіх) має серйозні мінуси: значні бюджетні витрати, обмежені послуги, великі інтервали між рейсами і веде до інфраструктурного колапсу, коли метро доводиться чекати по 20 хвилин, а водії тікають через злиденні зарплати. Львівська модель (суворий облік) виростила внутрішній фінансовий єгоїзм громад, де пільги діють виключно для «своїх», дискримінуючи переселенців та гостей міста. До речі, особисто спостерігала у Львові, як під кінець своєї зміни більше десятка контролерів оплати проїзду натовпилися на одній із стикувальних трамвайних зупинок. Це ж ціла армія «контролерів» ганяється за пасажирами, щоби оштрафувати їх! Їх утримання (зарплатний фонд, забезпечення спеціальними терміналами для перевірки валідації, боді-камерами та формою) — це прямі операційні витрати. Оскільки тариф для населення (23–30 грн) встановлений нижче за собівартість, різницю Львів, як і раніше, покриває зі свого бюджету у вигляді мільярдних субсидій. Цифровізація зробила ці субсидії адресними та прозорими, усунула витік готівки повз касу, але сама по собі вивести транспорт на чистий прибуток без підвищення тарифів до ринкових вона не може. Цифровізація (як у Львові) потрібна не для того, щоб вийти у плюс, а щоб знизити адміністративні витрати (прибрати людський фактор), зафіксувати реальний потік та зробити дотації з бюджету прозорими на 100%. Як бачимо, електронний квиток та облік пасажиропотоку — це правильний і неминучий крок для оптимізації та виведення з тіні пасажирських перевезень. Проте він не повинен супроводжуватися приниженням людей у чергах соцзахисту. Пільга, гарантована державою, має «ходити за людиною» автоматично, незалежно від того, де вона змушена була сісти в трамвай — у Харкові, Дніпрі чи Львові. В іншому випадку цифровізація стає не помічником, а звичайною стіною, якою місцева влада відгороджується від чужих проблем.  Юридичний парадокс: постанова є, грошей немає Цей дивний «глухий кут» на транспорті «Громада» попросила прокомментувати юриста Олега Михальчука. — В Україні існує Постанова Кабінету Міністрів № 354 від 17 травня 1993 року «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування». Вона чинна й запроваджує безкоштовний проїзд для пенсіонерів за віком у міському транспорті (крім метро і таксі), — пояснює юрист. — Тоді чому виникає львівський чи київський прецедент? — До 2015–2016 років держава закладала в центральний бюджет субвенції для місцевих бюджетів на покриття цих витрат. Потім відбулася децентралізація. Обов'язок компенсувати перевізникам проїзд пенсіонерів переклали на місцеві громади, але фінансовий ресурс під це з держбюджету вилучили. Міські ради опинилися в юридичній вилці: Кабмін пільгу гарантує, але платити за неї має місто. І тут увімкнувся «бюджетний егоїзм», про який ви абсолютно точно згадали. Муніципалітети міркують логічно: ми збираємо податки з мешканців нашої громади і з цих грошей компенсуємо проїзд. Чому ми маємо витрачати гроші наших платників податків на мешканця іншої області чи міста, де є свій бюджет? Тому Львів закрив систему через «ЛеоКарт», Київ — через «Картку киянина» (без якої іногородній пенсіонер має платити в метро). Кам'янське утримує повну безкоштовність за звичайним посвідченням, але це рішення винятково місцевої влади. Прифронтовий  Харків, маючи інші пріоритети, ухвалив рішення перевозити пасажирів безкоштовно. — Який вихід із цієї дилеми? — Децентралізація дала українським містам гроші й самостійність, але водночас породила дивний феномен — «транспортне громадянство». Сьогодні загальнодержавне пенсійне посвідчення, підписане в Харкові, втрачає свою магічну силу, варто пенсіонеру перетнути межу іншої територіальної громади. Львівський експеримент із «ЛеоКарт» оголив глибоку системну тріщину. З погляду міського фінансиста, все справедливо: «Львівська громада платить за львів'ян». З погляду людини — це абсурд. Пенсіонер чи переселенець, який приїхав у чуже місто, раптово стає пільговиком «другого сорту», бо не має локального пластику. Водночас приклади Кам'янського чи Харкова доводять: систему можна не закривати на замок бюрократії, якщо є політична воля. — Але де межа між соціальною турботою та фінансовим виснаженням міст? Як вирішити цю дилему, щоб і транспорт не збанкрутував, і люди не почувалися дискримінованими? - про це «Громада» запитала нашого експерта з питань економіки Тимура Темірова. — Єдиний спосіб прибрати приниження в чергах за локальними картками — це заміна безкоштовного проїзду на реальні гроші. Кожен пенсіонер в Україні має отримувати доплату до пенсії (наприклад, еквівалент 30 чи 40 поїздок), — вважає економіст. — Тоді людина сама вирішує: витратити ці гроші на трамвай у Львові, автобус у Кам'янському чи залишити собі, якщо вона взагалі нікуди не їздить. Пільга стає живою, а не паперовою, і повністю зникає поділ на «своїх» і «приїжджих». Якщо міста так сильно хочуть рахувати кожну копійку, цифровізація має працювати на користь пасажира, а не проти нього. Валідатор у Львові чи Києві може зчитувати будь-яку картку чи навіть Дію. Якщо транзитом у Львові скористався мешканець Харкова, система має автоматично виставляти рахунок «рідній» громаді пасажира. Сучасні банківські технології дозволяють робити такі взаємозаліки між бюджетами за секунди. Людина не повинна бути заручником того, чи домовилися між собою мери. — Відомо, монетизація «живими грошима» має свої мінуси: бюджетні виплати можуть затримуватися для тих, кому необхідно активно пересуватися, а тим, хто місяцями не виходить із дому далі найближчого супермаркету, ці гроші з бюджету взагалі будуть як надбавка до пенсії. Це теж якось несправедливо… — Ідея стандартної «Муніципальної картки України» теж обговорюється в експертному співтоваристві, — повідомив експерт. — Замість створення десятків суверенних «карток містян», які діють лише до околиці, держава мала б впровадити єдиний стандарт соціальної картки. Вона має інтегруватися в «Дію» або випускатися будь-яким банком. Тоді в Кам'янському вона працює як безкоштовний проїзний, у Харкові відкриває турнікет, а у Львові фіксує поїздку в межах загальнодержавного ліміту. Але транспортний тупик, у якому опинилася Україна — від безпрецедентних бюджетних витрат на муніципальний транспорт у Харкові до дискримінаційних цифрових бар'єрів та і найвищої в країні ціни квитка на одну поїздку у Львові —  не вирішує проблеми рентабельності пасажирських перевезень.  ДОВІДКА «Громади» Середній показник окупаємості міських пасажирських перевезень по ЄС коливається в районі 35–60%, а решта покривається з бюджетів. Винятком є хіба що нідерландські оператори в Роттердамі та Амстердамі, які впритул наближалися до заповітної позначки в різні роки (85–99%). Завдяки чому? Тотальна цифровізація, жорсткий кілометражний тариф (платиш суворо за відстань за транспортною карткою), а також висока вартість паркування в містах, яка змушує навіть забезпечених людей обирати трамвай. Відень (Австрія): За рахунок знаменитого річного проїзного за 365 євро вони пересадили на транспорт все місто, але окупність впала до 35-49%. Місто вважає це вигідним: економія на ремонті доріг та екології перекриває ці витрати. Метро Копенгагена (Данія) — прогнозні та поточні показники Копенгагенського метрополітену на середину 2020-х років утримують операційну окупаемость на рівні близько 95%. Завдяки чому? Повна автоматизація. Потяги курсують без машиністів, що колосально знижує головну статтю витрат будь-якого транспортного підприємства — зарплатний фонд та утримання персоналу. Модель Гонконгу — ідеал, але не в Європі. Якщо говорити про світову практику, то абсолютний лідер рентабельності — Гонконг (105–116% стабільно). Завдяки чому? Там заробляють не на квитках. Їхня модель називається «Transit + Property»: транспортна компанія має ексклюзивні права на забудову землі навколо та над станціями метро. Вони будують там ТРЦ і хмарочоси, і оренда нерухомості повністю окупає самі перевезення. В Європі таку модель через історичну забудову міст упровадити практично неможливо. Читайте також: Борова: життя всупереч дронам, фейкам та розлуці Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

       ]]></full-text></item><item><title>&#xAB;&#x42F;&#x441;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x432;&#x435; &#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x435; &#x43B;&#x456;&#x442;&#x43E;, &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x434;&#x440;&#x443;&#x437;&#x456; &#x442;&#x430; &#x43D;&#x435;&#x437;&#x430;&#x431;&#x443;&#x442;&#x43D;&#x456; &#x432;&#x440;&#x430;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x2014; &#x441;&#x430;&#x43C;&#x435; &#x442;&#x430;&#x43A;&#x438;&#x43C; &#x43C;&#x430;&#x454; &#x431;&#x443;&#x442;&#x438; &#x434;&#x438;&#x442;&#x438;&#x43D;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E;&#xBB;, &#x2013; &#x41E;&#x43B;&#x435;&#x433; &#x421;&#x438;&#x43D;&#x454;&#x433;&#x443;&#x431;&#x43E;&#x432;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/yaskrave-sportivne-lito-novi-druzi-ta-nezabutni-vrazhennya-same-takim-maye-buti-ditinstvo-oleg-sinyegubov</link><dc:creator><![CDATA[за матеріалами Харківської ОВА]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71346</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x456; &#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x442;&#x430; &#x41B;&#x44C;&#x432;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x41E;&#x412;&#x410; &#x443; &#x43C;&#x435;&#x436;&#x430;&#x445; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x454;&#x43A;&#x442;&#x443; &#xAB;&#x41A;&#x430;&#x440;&#x43F;&#x430;&#x442;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x437;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x430;&#xBB; &#x432;&#x456;&#x434;&#x432;&#x456;&#x434;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x444;&#x456;&#x43D;&#x430;&#x43B; &#x43C;&#x443;&#x43B;&#x44C;&#x442;&#x438;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x437;&#x43C;&#x430;&#x433;&#x430;&#x43D;&#x44C; &#xAB;&#x41E;&#x43B;&#x456;&#x43C;&#x43F;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x435; &#x43B;&#x456;&#x442;&#x43E;&#xBB; &#x441;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434; &#x443;&#x447;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x442;&#x430;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x443;, &#x430; &#x442;&#x430;&#x43A;&#x43E;&#x436; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x432;&#x456;&#x442;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x456; &#x43D;&#x430;&#x433;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x43C;&#x43E;&#x436;&#x446;&#x456;&#x432;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/19_06_26/6a3583ee036ae.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 20:56:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[«Проєкт «Карпатська зміна» дає дітям із прифронтових регіонів можливість не лише відпочити, а й відновити сили, отримати позитивні емоції та набратися нових вражень», – розповів Олег Синєгубов. На спортивних майданчиках вирували емоції: командний дух, жага до перемоги, підтримка друзів і щира радість від успіхів. «Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за ініціативу «Карпатська зміна» та увагу до дітей із прифронтових областей. Попри всі виклики війни, маємо створювати для дітей можливості відпочивати, розвиватися й просто залишатися дітьми», – підсумував начальник Харківської ОВА.        ]]></full-text></item><item><title>&#x429;&#x43E; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x43D;&#x435;&#x441;&#x435; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x441;&#x435;&#x43B;&#x443; &#x432;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x443; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x456;&#x440; &#x404;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x404;&#x432;&#x440;&#x43E;&#x43F;&#x438;?</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/ekonomika-biznes/sho-prinese-ukrayinskomu-selu-vhodzhennya-u-prostir-yedinoyi-yevropi</link><dc:creator><![CDATA[За матеріалами Ukraine Crisis Media Center]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71352</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x456;&#x441;&#x43B;&#x44F; &#x43E;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x441;&#x442;&#x430;&#x442;&#x443;&#x441;&#x443; &#x43A;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x438;&#x434;&#x430;&#x442;&#x430; &#x442;&#x430; &#x437;&#x430;&#x432;&#x435;&#x440;&#x448;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x433;&#x43E;&#x442;&#x43E;&#x432;&#x447;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x435;&#x442;&#x430;&#x43F;&#x443; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x430; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x439;&#x448;&#x43B;&#x430; &#x434;&#x43E; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x43A;&#x442;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x444;&#x430;&#x437;&#x438; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x432; &#x43F;&#x440;&#x43E; &#x432;&#x441;&#x442;&#x443;&#x43F;. &#x41E;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x43C; &#x456;&#x437; &#x43A;&#x43B;&#x44E;&#x447;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x43D;&#x430;&#x43F;&#x440;&#x44F;&#x43C;&#x456;&#x432; &#x446;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x446;&#x435;&#x441;&#x443; &#x454; &#x430;&#x433;&#x440;&#x430;&#x440;&#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x456;&#x442;&#x438;&#x43A;&#x430;, &#x430;&#x434;&#x436;&#x435; &#x441;&#x430;&#x43C;&#x435; &#x441;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x435; &#x433;&#x43E;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x440;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E; &#x442;&#x440;&#x430;&#x434;&#x438;&#x446;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x43E; &#x437;&#x430;&#x43B;&#x438;&#x448;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x456;&#x454;&#x44E; &#x437; &#x43D;&#x430;&#x439;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x438;&#x445; &#x433;&#x430;&#x43B;&#x443;&#x437;&#x435;&#x439; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x438; &#x442;&#x430; &#x432;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x441; &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x456;&#x454;&#x44E; &#x437; &#x43D;&#x430;&#x439;&#x441;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x434;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x438;&#x445; &#x441;&#x444;&#x435;&#x440; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x456;&#x43D;&#x442;&#x435;&#x433;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x434;&#x43E; &#x454;&#x432;&#x440;&#x43E;&#x43F;&#x435;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x445; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x438;&#x43B; &#x456; &#x441;&#x442;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x430;&#x440;&#x442;&#x456;&#x432;.</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a35d11262745.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 20:27:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Перспективам європейської інтеграції аграрного сектору було присвячене експертне обговорення «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток», під час якого представники уряду, науковці, експерти та представники аграрного бізнесу обговорили головні виклики майбутньої адаптації. Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький висловив сподівання, що переговорні кластери в аграрній сфері будуть відкриті за кілька місяців. У всякому разі українські фермери та профільні державні структури готові до активних дискусій із європейськими партнерами.  Одним із перших кроків стане приведення українського законодавства у сфері застосування засобів захисту рослин до вимог ЄС. Відповідна законодавча ініціатива очікується найближчим часом. Це означатиме поступовий перехід українських виробників на технології виробництва, які відповідають європейським стандартам. Водночас повна адаптація вимагатиме значних ресурсів. За попередніми оцінками, трансформація аграрної політики може коштувати Україні близько 2 млрд євро щороку. Саме тому уряд наголошує на необхідності перехідних періодів та спеціальної підтримки, особливо для малих виробників. «Ризиків тут немає, але потрібен час, щоб навчити людей працювати за новими правилами та впровадити всі необхідні зміни», – зазначив Тарас Висоцький За його словами, частина європейських норм повинна бути впроваджена ще до вступу України до ЄС, інші набудуть чинності в момент членства, а окремі зміни можуть реалізовуватися ягом кількох років після вступу.  Начальниця відділу європейської інтеграції у сфері аграрної політики та продовольства Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Ольга Захарова повідомила, що відділ координує роботу одразу за трьома переговорними розділами. Йдеться про розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» та розділ 13 «Рибальство та водний промисел». За цими напрямами Україна отримала 16 так званих бенчмарків – конкретних завдань і критеріїв, які мають бути виконані до кінця 2027 року.Водночас адаптація до європейських правил не обмежується ухваленням законів. Потрібно створювати нові інституції та механізми управління. Одним із найважливіших завдань є формування виплатної агенції, без якої неможливо працювати в межах Спільної аграрної політики ЄС.  «Імплементація – це не лише законодавство. Це також інституційні зміни та створення нових структур, необхідних для роботи за правилами Європейського Союзу», – наголосила Ольга Захарова Професор Київської школи економіки Олег Нів’євський переконаний, що головною проблемою на шляху інтеграції залишається слабкість державних інституцій. «Спільна аграрна політика ЄС є однією з найскладніших систем державного регулювання у світі. Вона передбачає контроль за розподілом коштів між мільйонами виробників, постійний моніторинг та складні механізми звітності. Українські державні структури, які роками працювали в умовах недофінансування та кадрового дефіциту, можуть виявитися недостатньо готовими до такого навантаження. Саме тому особливого значення набувають міжнародна технічна допомога, підготовка фахівців, модернізація інфраструктури та зміцнення кадрового потенціалу державної служби», – вважає експерт. Водночас він не сумнівається у здатності українських аграріїв адаптуватися до нових умов. Наші виробники вже неодноразово доводили свою конкурентоспроможність. Так було під час вступу до Світової організації торгівлі, коли численні побоювання не справдилися, а аграрний сектор лише зміцнив свої позиції.  Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко звернула увагу на те, що український аграрний сектор уже глибоко інтегрований у європейські виробничі ланцюги. Українська продукція використовується як сировина для тваринницьких комплексів Польщі, Німеччини, Іспанії та інших країн ЄС. Є і втрати. Внаслідок повернення до системи квот після періоду торговельної лібералізації призвело до скорочення українського експорту на європейський ринок. Попри це, український бізнес не розглядає вступ до ЄС як загрозу собі і європейським партнерам. «Чим швидше ми відкриємо кластер, тим довше у нас буде часу для того, щоб проговорити всі аспекти, всі деталі з європейськими партнерами, так само знайти спільну умову з європейськими виробниками і в той же час отримати такі умови для українського агро, при якому ми не втратимо ось цю нашу спроможність і наш потенціал до розвитку, а навпаки отримуємо більше можливостей для того, щоб посилити агросайдер і якнайшвидше запровадити всі європейські стандарти до нього. Головне завдання нині – забезпечити такі умови адаптації, які дозволять Україні не втратити свій потенціал, а навпаки посилити власні конкурентні переваги», – відмітила Олександра Авраменко.  Євроінтеграція неможлива без екологічної трансформації. Експертка інформаційного центру «Зелене досьє» Катерина Шор наголосила, що аграрна євроінтеграція не обмежується лише розділами, які безпосередньо стосуються сільського господарства. Важливе значення має також переговорний розділ 27, присвячений питанням довкілля. Зміна клімату, дефіцит водних ресурсів та необхідність переходу до більш сталих моделей господарювання вже сьогодні впливають на українських виробників. Як приклад успішної інтеграції до європейського ринку вона навела органічних виробників. «Маємо чудовий приклад виробників, які сертифіковані за органічними стандартами України і Європейського Союзу. Вони мають доступ і інтегровані в європейський ринок. Важливо, що Україна займає третє місце серед найбільших експортерів органічної продукції до ЄС, і це вже не перший рік поспіль. Тут ми можемо говорити якраз про той приклад, коли виробники не просто готові і дотримуються вимог європейського законодавства, а вони фактично інтегровані повністю в ринок ЄС», – розповіла експертка.  Окремою темою обговорення стала підтримка малих і середніх виробників, які можуть виявитися найменш підготовленими до нових правил. Директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець переконаний, що країні необхідно створити систему дорадництва за європейським зразком – Farm Advisory System. Саме такі структури допомагають фермерам орієнтуватися у вимогах законодавства, отримувати консультації та користуватися можливостями державної підтримки. На його думку, Україні вже зараз потрібне спеціалізоване «євроінтеграційне дорадництво», яке допоможе громадам і фермерам підготуватися до нових умов роботи.Європейська інтеграція аграрного сектору має розглядатися не лише як процес адаптації виробництва до нових стандартів, а й як комплексна модернізація сільських територій. Таку думку висловив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад Іван Слободяник наголосив, що успішна інтеграція до ЄС залежить не лише від економічних показників.  Сьогодні малі громади стикаються з великою кількістю проблем. Головною з них, безперечно, залишається війна і пов’язане з нею знелюднення сільських територій. Гостро відчувають вони і кадровий дефіцит, нестачу фахівців і труднощі із залученням працівників. Водночас розвиток села неможливий без якісної інфраструктури. «Ми дивимося на сільський розвиток не з точки зору просто якихось абстрактних речей.  Це конкретні закони і конкретні політики, питання інфраструктури, доріг, медицини, освіти, управління лісовими ресурсами. І можна продовжувати. В нашій асоціації напрацьовано близько 20 позицій по змінах тих чи інших нормативно-правових актів, які будуть покращувати життя в селі. Якщо не буде певної соціальної інфраструктури для життя в сільській території, то не буде сталим і бізнес», – поділився висновком виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад. Експерти визнають: попереду на Україну чекає складний і тривалий шлях, проте відкриття переговорів із ЄС створює історичний шанс для оновлення аграрної політики, зміцнення інституцій та розвитку українського села за європейськими стандартами. Від того, наскільки ефективно держава, бізнес і громади використають цей шанс, залежатиме успіх майбутнього членства України в Європейському Союзі. Повне відео експертного обговорення - за посиланням Захід відбувся в рамках проєкту «Євроінтеграція: просто про складне» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».   Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41C;&#x43E;&#x432;&#x447;&#x430;&#x442;&#x438; &#x43D;&#x435; &#x43C;&#x43E;&#x436;&#x43D;&#x430;, &#x433;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x442;&#x438;: &#x447;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x436;&#x456;&#x43D;&#x43A;&#x438;, &#x44F;&#x43A;&#x456; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x436;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x441;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x435; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E; &#x43F;&#x456;&#x434; &#x447;&#x430;&#x441; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x438;, &#x43F;&#x43E;&#x442;&#x440;&#x435;&#x431;&#x443;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x43F;&#x441;&#x438;&#x445;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x434;&#x43E;&#x43F;&#x43E;&#x43C;&#x43E;&#x433;&#x438;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/statti/movchati-ne-mozhna-govoriti-chomu-zhinki-yaki-perezhili-seksualne-nasilstvo-pid-chas-vijni-potrebuyut-psihologichnoyi-dopomogi</link><dc:creator><![CDATA[За матеріалами фонду GIDNA]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71350</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>19 &#x447;&#x435;&#x440;&#x432;&#x43D;&#x44F; &#x441;&#x432;&#x456;&#x442; &#x432;&#x456;&#x434;&#x437;&#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x454; &#x41C;&#x456;&#x436;&#x43D;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x434;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x431;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x442;&#x44C;&#x431;&#x438; &#x437; &#x441;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43C; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x43C; &#x432; &#x443;&#x43C;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x445; &#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x444;&#x43B;&#x456;&#x43A;&#x442;&#x443;. &#x412; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x456; &#x446;&#x44F; &#x442;&#x435;&#x43C;&#x430; &#x434;&#x43E;&#x441;&#x456; &#x437;&#x430;&#x43B;&#x438;&#x448;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x442;&#x430;&#x431;&#x443;&#x439;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x44E;, &#x43D;&#x430;&#x432;&#x456;&#x442;&#x44C; &#x43F;&#x43E;&#x43F;&#x440;&#x438; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x441;&#x448;&#x442;&#x430;&#x431;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x440;&#x43E;&#x437;&#x43A;&#x440;&#x438;&#x442;&#x456; &#x437;&#x43B;&#x43E;&#x447;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x432; &#x411;&#x443;&#x447;&#x456;. &#x413;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x442;&#x438; &#x43F;&#x440;&#x43E; &#x446;&#x435; &#x432;&#x430;&#x436;&#x43A;&#x43E;, &#x430;&#x43B;&#x435; &#x43C;&#x43E;&#x432;&#x447;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x2014; &#x43D;&#x430;&#x439;&#x434;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x436;&#x447;&#x430; &#x446;&#x456;&#x43D;&#x430;, &#x44F;&#x43A;&#x443; &#x43C;&#x43E;&#x436;&#x435; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x438;&#x442;&#x438; &#x43B;&#x44E;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x430;, &#x44F;&#x43A;&#x430; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x436;&#x438;&#x43B;&#x430; &#x446;&#x435;&#x439; &#x434;&#x43E;&#x441;&#x432;&#x456;&#x434;.</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a35cc8b6bdee.png" type="image/png"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 19:15:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Ми поговорили з Вікторією Гупаловською — травматерапевткою з понад 20-річним досвідом, науковицею в галузі психології сексуальності та авторкою публікацій у міжнародних виданнях. Вікторія є психологинею проєкту GIDNA фонду Future for Ukraine, що надає безоплатну психологічну допомогу жінкам, які пережили сексуальне насильство під час війни. Вона пояснила, що насправді стоїть за абревіатурою СНПК: чому постраждалі мовчать роками та чому звернутися по допомогу ніколи не пізно. Що таке СНПК та його наслідки Сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом або СНПК — міжнародний термін, яким позначають злочини сексуального характеру, скоєні під час активної фази збройних конфліктів. Більшість людей звужують це поняття до зґвалтування. Насправді до поняття СНПК належать також роздягання, обшуки статевих органів, торкання, словесні образи сексуального характеру — будь-які насильницькі дії, спрямовані на приниження та психологічний злам людини. Постраждалими від СНПК стають жінки та чоловіки, діти та літні люди. Це зброя деморалізації, а не просто злочин проти тіла. «Це робиться з метою психологічного тиску, щоб зламати дух. Якщо жінка чи чоловік пережили СНПК — вони відчуватимуть відразу до власної сексуальності, внаслідок чого страждатимуть стосунки в сім'ї. А це тягне за собою порушення репродуктивної поведінки, руйнування сімейних зв'язків», — пояснює Вікторія Гупаловська.  У 99% випадків постраждалі від СНПК вважають себе винними у тому, що з ними сталося У патріархальному середовищі оточення, якщо й не звинувачує жінку, то принаймні піддає сумніву її поведінку: “А чи не спровокувала ти сама?”, “Чому йшла в короткій спідниці?”, “Для чого сідала в машину?”. Це явище описане у науковій літературі як віктімблеймінг — перекладання провини на постраждалу. Його практикують не лише чужі, а й рідні люди. Згодом жінка починає робити це сама з собою: прокручує думки про те, що якби не пішла, не відповіла, не зустрілась — нічого б не сталося. «Почуття провини є майже у всіх постраждалих від СНПК, навіть якщо вони не зізнаються у цьому», — зазначає психотерапевтка.  Наслідки замовчування злочинів СНПК ми можемо бачити після війни на Балканах, коли жінки мовчали десятиліттями. Бо це сором для сім'ї, за що чоловіки навіть могли позбавити життя своїх жінок. Деякі постраждалі починають звертатися тільки зараз, адже наслідки такої травматизації нікуди не зникають — вони капсулюється, тиснуть зсередини та рано чи пізно вириваються назовні. Що відбувається з людиною без допомогиСексуальне насильство — глибока травма. Вона зачіпає не лише тіло, а й відчуття власної ідентичності, руйнує довіру до людей та впливає на здатність будувати стосунки. Без фахової підтримки наслідки можуть проявлятися не лише на ментальному рівні, а й на фізичиному: ПТСР — флешбеки, нав'язливе уникання ситуацій, які нагадують про пережите, порушення сну.Психосоматика — нудота, тремор, головний біль, синдром подразненого кишківника.Порушення харчової поведінки та тривожні розлади.Руйнування партнерських і сімейних стосунків.У важких випадках — суїцидальні думки. Особливо руйнівний вплив чинять системні знущання сескуального характеру, можемо тут говорити про нелюдські катування, які відбуваються з нашими жінками та чоловіками у російському полоні. Регулярні випадки СНПК вселяють відчуття безпорадності, руйнують самооцінку та довіру до світу, та навіть можуть призводити до суїцидальних думок.  Також Вікторія зауважує, що стати свідком сексуального насилля є не менш травматично для людини, що потребує фахової підтримки психолога.  «Коли почуте або побачене накладається на власне травматичне дитинство, це стає приводом для розвитку власної клінічної картини. Людина опиняється ніби знову в своєму насильницькому небезпечному світі, де вона почувається безпорадною. Тоді можуть з’являтися і флешбеки, і психосоматичні прояви — тремор, який людина не може контролювати, внутрішнє відчуття неспокою або так звана, десоціація, коли людина через сильне почуття страху ніби забивається в куток і сидить там деякий час, поки цей стан не пройде».  Як виглядає робота з психологом Страх перед терапією часто переважає емоційний біль. Людина боїться, що доведеться одразу розповідати все, але так не відбувається.На проєкті GIDNA Вікторія Гупаловська працює з жінками онлайн. За її словами, жінки приходять у терапію в дуже різному стані. Одні тримаються та здатні говорити одразу. Інші на першій сесії не вмикають камеру — просто сидять у темряві, бо не знають як на них зреагують. Саме тому робота починається не з травми, а з безпеки: психолог з'ясовує, що підтримує людину, що могло б допомогти їй вистояти у найважчі моменти.  «Ми запитуємо про те, що допомогло вижити, незважаючи ні на що? У когось це спогад про дідуся. Кішка, яка щодня нагадує, що життя триває,  чи навіть маленькі прояви добра — привітна сусідка, подруга, яка не засуджує. Ці зернинки допомагають повертати віру в людей», — розповідає Вікторія Гупаловська. Людям дуже важко розповідати про пережите насилля на початку терапії,  Іноді для цього потрібні місяці.  «Коли ти зможеш про це розповісти — ти вже майже одужала», — мотивує психологиня своїх пацієнток. Вікторія розповідає, що в її практиці була жінка з комплексним ПТСР, яка лише за півтора року терапії змогла повністю розповісти, що сталося. Страх перед невідомістю та недовіра не давали їй відкритися. Була й дівчина, яка боялася виходити з дому після пережитого насильства, бо якось  знепритомніла від панічної атаки просто в автобусі. Після регулярної роботи з психологом вона знову почала виходити на вулицю, їздити транспортом і вперше за довгий час повірила, що справляється.  Бар'єри, які заважають звернутися по допомогу, і як їх подолатиОкрім сорому та страху осуду, жінки бояться системи через часті випадки віктімблеймінгу, коли постраждалу замість підтримати переконують у її власній провині, а також — через болісну та дуже травматичну процедуру слідства. Поки справа дійде до суду, постраждала може безліч разів переповідати свою історію слідчим — і щоразу переживати ретравматизацію. Саме тому більшість жінок і чоловіків, які пережили СНПК, не звертаються ні до прокуратури, ні до психологів, щоб знову не довелося згадувати пережите. Проте є рішення, яке знімає більшість цих бар'єрів: анонімна онлайн-допомога психолога (з іншої громади), без почуття сорому та необхідності виправдовуватися та пояснювати.Саме так працює проєкт GIDNA — безоплатна психологічна допомога жінкам, які пережили СНПК. За час роботи проєкту понад 140 жінок отримали підтримку за цим напрямком. У середньому кожна з них пройшла 20 індивідуальних сесій з психологом і має доступ до щомісячних групових терапевтичних зустрічей — безкоштовно та конфіденційно.  Звернутися по допомогу — не слабкість, а необхідність  «Коли людина намагається уникати спогадів про пережите, це поступово руйнує її звичайне життя: зникає сон, змінюється поведінка, стає дедалі важче справлятися з найпростішими речами — і врешті, людина втрачає здатність жити так, як жила раніше»,— наголошує Вікторія Гупаловська. Такі тривалі симптоми можуть спричиняти широкий спектр інших порушень: тривожні розлади, порушення харчової поведінки та навіть  спроби самогубства.  Що раніше людина звертається по допомогу, то легше не дати можливості травмі вкоренитися у її повсякденному житті назавжди. Якщо ви або хтось із ваших близьких чи знайомих пережив сексуальне насильство під час війни —  проєкт GIDNA пропонує підтримку. Кожна жінка віком від 18 років може отримати безоплатну психологічну допомогу онлайн. Анонімно. Професійно. Для участі в програмі необхідно заповнити анкету на сайті або звернутися за номером +38 (050) 722-89-13.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм]]></full-text></item><item><title>&#x417;&#x430;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C; &#x437;&#x456; &#x441;&#x43F;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x438; &#x454;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x432;&#x43D;&#x435;&#x441;&#x43A;&#x443; &#x43D;&#x430; &#x43E;&#x441;&#x43E;&#x431;&#x43B;&#x438;&#x432;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x442;&#x440;&#x43E;&#x43B;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x446;&#x456;&#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x438;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/ekonomika-biznes/zaborgovanist-zi-splati-yedinogo-vnesku-na-osoblivomu-kontroli-podatkivciv-harkivshini</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами ГУ ДПС у Харківській області]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71349</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x432;&#x43E;&#x454;&#x447;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x430; &#x441;&#x43F;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x430; &#x454;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x432;&#x43D;&#x435;&#x441;&#x43A;&#x443; &#x454; &#x432;&#x430;&#x436;&#x43B;&#x438;&#x432;&#x43E;&#x44E; &#x441;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x434;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x44E; &#x441;&#x442;&#x430;&#x431;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x444;&#x443;&#x43D;&#x43A;&#x446;&#x456;&#x43E;&#x43D;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x441;&#x438;&#x441;&#x442;&#x435;&#x43C;&#x438; &#x441;&#x43E;&#x446;&#x456;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x445;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_06_26/6a35c4eec8819.png" type="image/png"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 18:28:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Заступник начальника Головного управління ДПС у Харківській області Вікторія Козиренко повідомила, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є обов’язковим і регулярним страховим внеском.   Своєчасна сплата єдиного внеску є важливою складовою стабільного функціонування системи соціального страхування, адже саме за рахунок цих коштів фінансуються пенсійні виплати, допомога по тимчасової непрацездатності, страхові виплати у разі нещасних випадків на виробництві, безробіття та інші соціальні гарантії громадян.  Як зазначила податківиця, станом на 01 червня 2026 року загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску по Харківській області становить 1 353,5 млн гривень по 42,1 тис. боржниках, у тому числі 55 % від загальної суми – це заборгованість фізичних осіб.  За словами Вікторії Козиренко, Головним управлінням ДПС у Харківській області системно вживаються заходи щодо скорочення заборгованості зі сплати єдиного внеску. Так, надходження в рахунок погашення заборгованості по Харківській області з початку року склали 49,6 млн гривень.  Висловлюємо вдячність платникам, які сумлінно виконують свої податкові зобов’язання, і закликаємо усіх, хто має заборгованість, вжити відповідних заходів для її погашення, бо тільки своєчасна сплата єдиного внеску є вкладом у стабільність соціальної системи країни під час воєнного стану», - наголосила Вікторія Козиренко.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм]]></full-text></item><item><title>&#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x41E;&#x412;&#x410; &#x43F;&#x43E;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44E;&#x454; &#x441;&#x43F;&#x456;&#x432;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x44E; &#x437; &#x43C;&#x456;&#x436;&#x43D;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x43F;&#x430;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x435;&#x440;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x43A;&#x438; &#x434;&#x456;&#x442;&#x435;&#x439; &#x443; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x430;&#x445; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x456;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/harkivska-ova-posilyuye-spivpracyu-z-mizhnarodnimi-partnerami-dlya-pidtrimki-ditej-u-gromadah-oblasti</link><dc:creator><![CDATA[за матеріалами Харківської ОВА]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71339</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x417;&#x430;&#x441;&#x442;&#x443;&#x43F;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x44F; &#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x457; &#x430;&#x434;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x41E;&#x43B;&#x435;&#x43D;&#x430; &#x41B;&#x43E;&#x433;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x435;&#x43B;&#x430; &#x440;&#x43E;&#x431;&#x43E;&#x447;&#x443; &#x437;&#x443;&#x441;&#x442;&#x440;&#x456;&#x447; &#x456;&#x437; &#x43F;&#x440;&#x435;&#x434;&#x441;&#x442;&#x430;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x43C;&#x456;&#x436;&#x43D;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43D;&#x435;&#x443;&#x440;&#x44F;&#x434;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x457; &#x433;&#x443;&#x43C;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x442;&#x430;&#x440;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x440;&#x433;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x437;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#xAB;Save the Children&#xBB;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/19_06_26/6a353c6ae5780.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 15:53:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[«Підтримка дітей та вимушено переміщених осіб залишається одним із наших пріоритетних напрямків роботи. Ці питання перебувають на особистому контролі начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. Триває активна розбудова мережі безпечних освітніх просторів на базі шкіл. Забезпечуємо нашим дітям право на освіту в безпечних умовах. Окрему увагу фокусуємо на будівництві укриттів в опорних закладах охорони здоров’я, в тому числі на базі обласної дитячої клінічної лікарні. Вдячні партнерам за підтримку у реалізації важливих ініціатив та сподіваємося на подальшу плідну співпрацю», – зазначила Олена Логвинова.  Команда «Save the Children» реалізує гуманітарні ініціативи щодо підтримки родин з дітьми від початку Війни за Незалежність України. На Харківщині благодійники здійснюють діяльність з 2022 року. Серед проєктів – грошова та гуманітарна допомога, покращення умов перебування в місцях тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, захист прав дітей тощо. Учасники наради обговорили подальшу співпрацю щодо підсилення системи соціального захисту населення в громадах області, допомогу дітям, яких вилучено із небезпечних умов проживання, підтримку закладів охорони здоров’я та освіти.    «Задля ефективного забезпечення потреб в громадах поглиблюємо комунікацію з Харківською обласною військовою адміністрацією та органами місцевого самоврядування. Лише із повним переліком потреб ми зможемо проводити конструктивні діалоги з нашими донорами та направляти ресурси для розв’язання проблемних питань», – додав директор Східного регіонального офісу «Save the Children» Геворг Джендереджян.  ]]></full-text></item><item><title>&#x417;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x431;&#x456;&#x433;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x442;&#x430; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x434;&#x456;&#x44F; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x443;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/zapobigannya-ta-protidiya-nasilstvu</link><dc:creator><![CDATA[за матеріалами Харківської ОВА]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71334</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x438;&#x441;&#x442;&#x435;&#x43C;&#x430; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x431;&#x456;&#x433;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x442;&#x430; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x434;&#x456;&#x457; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x443; &#x43E;&#x445;&#x43E;&#x43F;&#x43B;&#x44E;&#x454; &#x437;&#x430;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x438;, &#x449;&#x43E; &#x432;&#x43A;&#x43B;&#x44E;&#x447;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x432;&#x438;&#x44F;&#x432;&#x43B;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F;, &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x444;&#x456;&#x43B;&#x430;&#x43A;&#x442;&#x438;&#x43A;&#x443; &#x442;&#x430; &#x440;&#x435;&#x430;&#x43A;&#x446;&#x456;&#x44E; &#x43D;&#x430; &#x432;&#x441;&#x456; &#x432;&#x438;&#x434;&#x438; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x430;, &#x437;&#x43E;&#x43A;&#x440;&#x435;&#x43C;&#x430; &#x434;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x448;&#x43D;&#x454;, &#x433;&#x435;&#x43D;&#x434;&#x435;&#x440;&#x43D;&#x435; &#x442;&#x430; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E; &#x43D;&#x430;&#x434; &#x434;&#x456;&#x442;&#x44C;&#x43C;&#x438;, &#x430; &#x442;&#x430;&#x43A;&#x43E;&#x436; &#x456;&#x43D;&#x448;&#x456; &#x430;&#x433;&#x440;&#x435;&#x441;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x456; &#x434;&#x456;&#x457;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/19_06_26/6a3520fd6f0f4.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 13:57:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Протидія насильству є одним із ключових напрямків роботи Міністерства соціальної політики, сім"ї та єдності. Проєкти Міністерства направлені на створення безпечного середовища для всіх громадян, де кожен має право на життя без насильства. В Україні працюють спеціалізовані служби, які надають соціально-психологічну допомогу постраждалим. Це можуть бути притулки, денні центри, кризові кімнати, консультативні служби та інші. Спеціальні мобільні бригади також беруть участь у наданні цієї допомоги. Корисні контактиУрядовий контактний центр для постраждалих від домашнього насильства – 15-47;Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202;Всеукраїнський контактний центр системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного) Детальніше – за посиланням.]]></full-text></item><item><title>&#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x41E;&#x412;&#x410; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x43F;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x43D;&#x43E; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x443;&#x454; &#x432;&#x435;&#x442;&#x435;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x432; &#x456; &#x432;&#x435;&#x442;&#x435;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x43A; &#x443; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x430;&#x445; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x456;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/harkivska-ova-kompleksno-pidtrimuye-veteraniv-i-veteranok-u-gromadah-oblasti</link><dc:creator><![CDATA[за матеріалами Харківської ОВА]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71332</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x417;&#x430; &#x434;&#x43E;&#x440;&#x443;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F;&#x43C; &#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x457; &#x430;&#x434;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x41E;&#x43B;&#x435;&#x433;&#x430; &#x421;&#x438;&#x43D;&#x454;&#x433;&#x443;&#x431;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x443; &#x441;&#x435;&#x43B;&#x438;&#x449;&#x456; &#x412;&#x438;&#x441;&#x43E;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x432;&#x456;&#x434;&#x431;&#x443;&#x432;&#x441;&#x44F; &#x432;&#x438;&#x457;&#x437;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x437;&#x430;&#x445;&#x456;&#x434; &#xAB;&#x422;&#x443;&#x440;&#x431;&#x43E;&#x442;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x440;&#x443;&#x447;&#xBB;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/19_06_26/6a3501260e2c5.jpeg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 11:39:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[До нього долучилися представники Управління у справах ветеранів ХОВА, ветеранського простору «Пліч-о-пліч», Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Національної поліції України, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, територіальної громади, а також ветерани війни і члени їхніх родин, родини військовополонених та сім’ї загиблих захисників і захисниць із Височанської та Південноміської громад.  Учасники зустрічі ознайомилися із заходами, що реалізуються в межах Комплексної програми підтримки Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей у Харківській області, а також відповідної програми, затвердженої в громаді. Під час заходу обговорили можливості грантової підтримки, працевлаштування, перекваліфікації та професійного навчання. Окрему увагу приділили питанням психосоціальної, юридичної та гуманітарної допомоги, пенсійного і медичного забезпечення, зокрема в межах урядової програми «Доступні ліки». «Питання всебічної підтримки ветеранів і членів їхніх родин перебуває на постійному контролі начальника Харківської ОВА Олега Синєгубова. Такі зустрічі сприяють налагодженню ефективної взаємодії між усіма профільними структурами та дають змогу безпосередньо почути потреби людей, щоб результативно поєднувати обласні ініціативи з місцевими механізмами соціального захисту», — зазначила заступниця начальника ХОВА Віта Ковальська.  Під час заходу учасники також мали можливість отримати індивідуальні консультації та оформити необхідні звернення.]]></full-text></item><item><title>&#x422;&#x430;&#x454;&#x43C;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x44F; &#x441;&#x43A;&#x456;&#x444;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x448;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x447;&#x43A;&#x438;. &#x423;&#x43D;&#x456;&#x43A;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x430; &#x437;&#x43D;&#x430;&#x445;&#x456;&#x434;&#x43A;&#x430; &#x445;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x445; &#x430;&#x440;&#x445;&#x435;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x432;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/statti/tayemnicya-skifskoyi-shapochki-unikalna-znahidka-harkivskih-arheologiv</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71331</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x43E;&#x434;&#x438;&#x432;&#x456;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x446;&#x44E; &#x441;&#x432;&#x456;&#x442;&#x43B;&#x438;&#x43D;&#x443;! &#x41D;&#x430; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x448;&#x438;&#x439; &#x43F;&#x43E;&#x433;&#x43B;&#x44F;&#x434;, &#x446;&#x435; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x43E; &#x433;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x443;&#x431;&#x456;&#x440;, &#x430;&#x43B;&#x435; &#x432;&#x430;&#x440;&#x442;&#x43E; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x434;&#x438;&#x432;&#x438;&#x442;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x431;&#x43B;&#x438;&#x436;&#x447;&#x435;, &#x449;&#x43E;&#x431; &#x437;&#x440;&#x43E;&#x437;&#x443;&#x43C;&#x456;&#x442;&#x438;: &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434; &#x43D;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x436;&#x43D;&#x456;&#x439; &#x44E;&#x432;&#x435;&#x43B;&#x456;&#x440;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x448;&#x435;&#x434;&#x435;&#x432;&#x440;, &#x441;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x435;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43F;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x434; &#x434;&#x432;&#x430; &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x44E; &#x442;&#x438;&#x441;&#x44F;&#x447;&#x43E;&#x43B;&#x456;&#x442;&#x442;&#x44F; &#x442;&#x43E;&#x43C;&#x443;.</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/19_06_26/6a3533f271c26.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 19 Jun 2026 09:17:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[З якою ж неймовірною настійливістю давній майстер працював над цим виробом! Уся поверхня шапочки буквально «вишита» сотнями крихітних бронзових напівсферичних бляшок. Ці «бусинки», які щільно вкривають шкіряну основу, створюють не просто фактуру, а справжню захисну броню — як фізичну, так і сакральну.  Фото: Історико-культурний заповідник «Більськ»Центральноєвропейський жіночий ансамбль одягу з кургану некрополя Скоробір.  Але найцікавіше — це візерунки з боків головного убору. Ті самі «лабіринти», що привертають увагу, у науковому світі трактуються як солярні знаки — символи сонця. Для людей скіфської епохи це було не просто декором, а потужним магічним оберегом. Як зазначає дослідниця Більського городища Ірина Шрамко, такі знахідки свідчать про існування цілісної системи престижного костюма, що пов'язувала степову Скіфію з тогочасною Центральною Європою: Виявлення таких унікальних аксесуарів, як цей шкіряний головний убір та пояс, свідчить про складні міграційні та культурні процеси. Ми бачимо не просто імпортовані речі, а цілісну систему престижного костюма, що була ознакою високого соціального статусу власниці.  Колаж Олени Зеленіної. Фото: Історико-культурний заповідник "Більськ". Ця шапочка — красномовний доказ того, що скіфські майстри були справжніми віртуозами. Кожна така «бусинка», кожен солярний символ — це не лише кропітка праця, а й вкладена душа майстра. Сьогодні ми бачимо цей предмет як унікальний артефакт, що через віки розповідає нам історію про високу моду, багатство культурних зв’язків та неймовірну майстерність наших пращурів. Рятувати унікальні знахідки довелося просто в польових умовах — цим займалися реставратори Харківської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України Сергій Омельнюк та Володимир Болотін. Колаж Олени Зеленіної. Фото: Історико-культурний заповідник "Більськ". Робота була ювелірною та ризикованою: зморщена шкіра практично не піддавалася пом'якшенню, і будь-яка помилка могла знищити артефакти. Зрештою майстрам вдалося зупинити руйнування та законсервувати об'єкти, повністю зберігши їхню форму. Балканський слід під Полтавою Археологія — це не лише про черепки та іржу. Це про детективні історії, що тягнуться крізь тисячоліття. Останні дослідження на Більському городищі, які проводять науковці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, змушують нас переглянути уявлення про кордони «скіфського світу». Центральним об’єктом уваги став некрополь Скоробір. Тут археологи виявили поховання жінки, чий соціальний статус був беззаперечно високим. Проте справжня сенсація ховалася у деталях її вбрання. Колаж Олени Зеленіної. Фото: Історико-культурний заповідник "Більськ". Завдяки ДНК-аналізу зубів, проведеному в лабораторії Тартуського університету (Естонія) під керівництвом професора Каразінського університету д-ра Ольги Утевської, вдалося встановити: ця жінка мала генетичну спорідненість із племенами, що проживали на території сучасної Хорватії. Найцікавіше, що стиль цього головного убору, відомий як «Лика», і сьогодні є частиною традиційного національного вбрання хорватів. Побачити, як ця річ виглядала 2500 років тому, стало можливо завдяки тривимірній моделі, підготовленій Валентином Шрамком.  Майбутнє знахідок: від вітрини до безпеки Унікальність цього жіночого комплекту - шапочка та пояс - настільки висока, що його вже подали на включення до Державного реєстру національних культурних надбань України. Планується, що шапка та пояс стануть центральними експонатами спеціальної виставки в Полтаві, де також представлять інші знахідки зі Скоробірського некрополя. Проте, радість від наукового прориву змішується з тривогою. Як зауважують дослідники, головними викликами залишаються безпека колекцій та створення належних умов для їх зберігання й реставрації. Адже зберегти для нащадків предмет, який пролежав у землі понад два з половиною тисячоліття, — це завдання не менш складне, ніж його розкопати. Харківські археологи продовжують свою роботу, доводячи: історія України — це не ізольований острів, а частина великої загальноєвропейської мозаїки, де наші предки відігравали ключові ролі. ДОВІДКА «Громади» Більське городище в Полтавській області вважають одним із найважливіших об'єктів ранньої залізної доби у Східній Європі. Багато дослідників ототожнюють його з містом Гелон, яке описував давньогрецький історик Геродот. Це був не просто форпост, а величезний політичний і культурний центр на перетині торговельних шляхів між грецькими колоніями, кочовими скіфами та осілими громадами лісостепу. Читайте також: Світло на полотні та постріл у потилицю. Що приховує картина Олександра Мурашка? "Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

 ]]></full-text></item><item><title>&#x415;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x435;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x442;&#x440;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x456; &#x43C;&#x430;&#x448;&#x438;&#x43D;&#x438;, &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x43C;&#x430;&#x441;&#x438; - &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456;&#x439; &#x43C;&#x438;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x437;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $266 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/ekonomika-biznes/eksportuvali-elektrichni-mashini-importuvali-plastmasi-z-pochatku-roku-v-harkivskij-mitnici-zdijsneno-zovnishnoekonomichnih-operacij-na-dollar266-mln</link><dc:creator><![CDATA[Світлана Єгорова]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71325</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x415;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x435;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x442;&#x440;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x456; &#x43C;&#x430;&#x448;&#x438;&#x43D;&#x438;, &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x43C;&#x430;&#x441;&#x438; - &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456;&#x439; &#x43C;&#x438;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x437;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $266 &#x43C;&#x43B;&#x43D; &#x43D;&#x430; &#x441;&#x430;&#x439;&#x442;&#x456; Gromada Group Media | &#x415;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x435;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x442;&#x440;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x456; &#x43C;&#x430;&#x448;&#x438;&#x43D;&#x438;, &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x43C;&#x430;&#x441;&#x438; - &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456;&#x439; &#x43C;&#x438;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x437;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x456;&#x448;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $266 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a3451e1d6dbe.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 18 Jun 2026 21:03:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Загальний товарообіг  протягом 5-ти місяців 2026 року в зоні діяльності Харківської митниці  склав $266,2 млн, що на $17,9 млн перевищує показники аналогічного періоду 2025 року (січень-травень - $248,3 млн). Частка експорту в загальному товарообігу складає $144,6 млн, тоді як імпорту - $121,6 млн, а митне оформлення в зоні діяльності Харківської митниці у січні-травні 2026 року здійснювали 773 суб’єкти ЗЕД. Фіксують в Харківській митниці і позитивну динаміку у здійсненні представниками бізнесу імпортно-експортних операцій. Так, на початку 2026 року  товарообіг в зоні діяльності митниці склав $43,1 млн, вже у травні він склав - $ 54,0 млн.    Серед товарів, які експортувалися з країни в лідерах електричні машини - 12,35%. Крім того, українці експортували котли, машини - 10,82%; меблі, постільні речі - 8,53%; готові продукти із зерна - 5,21%; молоко та молочні продукти - 5,16%. Основною країною експорту протягом 5-ти місяців залишається Польща, куди експортують найбільше олію соняшникову, макуху. Серед інших країн експорту Молдова, Литва, Німеччина та Казахстан. Найпопулярнішим товаром, який імпортувався в Україну протягом січня-травня 2026 року в Харківському регіоні, стали пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них - 19,74%. Також це такі товари, як електричні машини, обладнання - 10,22%; алюміній та вироби з нього - 9,99%; котли, машини - 8,97%, засоби наземного транспорту - 3,35%.Серед країн імпорту - Китай, Індія, Туреччина,  Польща та США.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм]]></full-text></item><item><title>&#x41F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x444;&#x456;&#x43B;&#x456;&#x457; &#xAB;&#x413;&#x430;&#x437;&#x43C;&#x435;&#x440;&#x435;&#x436;&#x456;&#xBB; &#x43E;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43E;&#x440;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x438; &#xAB;&#x417;&#x430; &#x43C;&#x443;&#x436;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C;&#xBB; &#x406;&#x406;&#x406; &#x441;&#x442;&#x443;&#x43F;&#x435;&#x43D;&#x44F; &#x432;&#x456;&#x434; &#x41F;&#x440;&#x435;&#x437;&#x438;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x442;&#x430; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/pracivniki-harkivskoyi-filiyi-gazmerezhi-otrimali-ordeni-za-muzhnist-iii-stupenya-vid-prezidenta-ukrayini</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами ХФ &quot;Газмережі&quot;]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71326</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x414;&#x432;&#x430; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x444;&#x456;&#x43B;&#x456;&#x457; &#xAB;&#x413;&#x430;&#x437;&#x43C;&#x435;&#x440;&#x435;&#x436;&#x456;&#xBB; &#x43E;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43E;&#x440;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x438; &#xAB;&#x417;&#x430; &#x43C;&#x443;&#x436;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C;&#xBB; &#x406;&#x406;&#x406; &#x441;&#x442;&#x443;&#x43F;&#x435;&#x43D;&#x44F; &#x432;&#x456;&#x434; &#x41F;&#x440;&#x435;&#x437;&#x438;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x442;&#x430; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438; &#x437;&#x430; &#x441;&#x443;&#x43C;&#x43B;&#x456;&#x43D;&#x43D;&#x443; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x44E;, &#x43E;&#x441;&#x43E;&#x431;&#x438;&#x441;&#x442;&#x443; &#x43C;&#x443;&#x436;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C; &#x456; &#x432;&#x456;&#x434;&#x434;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44C; &#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x456; &#x43F;&#x456;&#x434; &#x447;&#x430;&#x441; &#x432;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x432;&#x43B;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x435;&#x43D;&#x435;&#x440;&#x433;&#x435;&#x442;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x456;&#x43D;&#x444;&#x440;&#x430;&#x441;&#x442;&#x440;&#x443;&#x43A;&#x442;&#x443;&#x440;&#x438; &#x432; &#x443;&#x43C;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x445; &#x432;&#x43E;&#x454;&#x43D;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x441;&#x442;&#x430;&#x43D;&#x443;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a34560d4de27.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 18 Jun 2026 19:26:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Державні нагороди газовикам області вручив перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль.  На найвищому рівні відзначили роботу газовиків Сергія Карбазіна та Віталія Бугая. Сергій Карбазін – водій. Незважаючи на важкі поранення від російських снарядів, кілька операцій та тривалу реабілітацію, він повернувся на роботу і донині продовжує виконувати свої посадові обов’язки.  Віталій Бугай – слюсар. Він один з тих, хто виконував надскладні завдання з відновлення газових мереж поблизу кордону. Іноді йому доводилося працювати лише за кілометр до лінії фронту.  На одному із завдань російські дрони завдали чисельні удари по транспорту газовиків. Віталій із колегами виходили з під обстрілів пішки.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм]]></full-text></item><item><title>&#x421;&#x432;&#x456;&#x442;&#x43B;&#x43E; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x442;&#x43D;&#x456; &#x442;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x440;&#x456;&#x43B; &#x443; &#x43F;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x43B;&#x438;&#x446;&#x44E;. &#x429;&#x43E; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x445;&#x43E;&#x432;&#x443;&#x454; &#x43A;&#x430;&#x440;&#x442;&#x438;&#x43D;&#x430; &#x41E;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x440;&#x430; &#x41C;&#x443;&#x440;&#x430;&#x448;&#x43A;&#x430;?</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/blogi/svitlo-na-polotni-ta-postril-u-potilicyu-sho-prihovuye-kartina-oleksandra-murashka</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71322</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x442;&#x43E;&#x44F;&#x447;&#x438; &#x443; &#x437;&#x430;&#x43B;&#x430;&#x445; &#x41D;&#x430;&#x446;&#x456;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43C;&#x443;&#x437;&#x435;&#x44E; &#x443; &#x41B;&#x44C;&#x432;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x456;&#x43C;&#x435;&#x43D;&#x456; &#x410;&#x43D;&#x434;&#x440;&#x435;&#x44F; &#x428;&#x435;&#x43F;&#x442;&#x438;&#x446;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43D;&#x430; &#x432;&#x438;&#x441;&#x442;&#x430;&#x432;&#x446;&#x456; &#xAB;&#x41E;&#x43B;&#x435;&#x43A;&#x441;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x440; &#x41C;&#x443;&#x440;&#x430;&#x448;&#x43A;&#x43E;. &#x41A;&#x43E;&#x43B;&#x44C;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x43C;&#x43E;&#x434;&#x443;&#x43B;&#x44F;&#x446;&#x456;&#x457;&#xBB;, &#x44F; &#x432;&#x43F;&#x456;&#x439;&#x43C;&#x430;&#x43B;&#x430; &#x441;&#x435;&#x431;&#x435; &#x43D;&#x430; &#x442;&#x43E;&#x43C;&#x443;, &#x449;&#x43E; &#x440;&#x43E;&#x437;&#x433;&#x43B;&#x44F;&#x434;&#x430;&#x44E; &#xAB;&#x421;&#x435;&#x43B;&#x44F;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x443;&#xBB; &#x43D;&#x435; &#x44F;&#x43A; &#x445;&#x440;&#x435;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x442;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x435; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x442;&#x43D;&#x43E;, &#x430; &#x44F;&#x43A; &#x436;&#x438;&#x432;&#x438;&#x439; &#x437;&#x440;&#x456;&#x437; &#x447;&#x430;&#x441;&#x443;. &#x41C;&#x456;&#x439; &#x43F;&#x43E;&#x433;&#x43B;&#x44F;&#x434; &#x437;&#x430;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x430;&#x432;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x437;&#x430;&#x434;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x43D;&#x456;, &#x43D;&#x430; &#x441;&#x442;&#x456;&#x43D;&#x456;, &#x432;&#x43A;&#x440;&#x438;&#x442;&#x456;&#x439;&#x2026; &#x434;&#x438;&#x442;&#x44F;&#x447;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x43C;&#x430;&#x43B;&#x44E;&#x43D;&#x43A;&#x430;&#x43C;&#x438;.</description><category>&#x411;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a33effe729fa.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 18 Jun 2026 16:13:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Не зустрічала, щоби мистецтвознавці звертали увагу на такі деталі! Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. З виставки фото авторки.Селянська родина. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  Це не типовий елемент сільського інтер'єру початку XX століття — у селянській хаті стіни зазвичай прикрашали ікони, рушники чи фотографії родичів. Тому ці наївні картинки зчитуються майже як «автограф» присутності художника. Хоча, можливо, це просто лубочні картинки з Сорочинського ярмарку? Літо 1914 року стало для Олександра Мурашка часом творчого оновлення, яке він провів у селі Мацкова Лучка на Полтавщині. Там митець гостював у художниці Катерини Іваницької, занурившись у тихе сільське життя, далеке від тривожного передчуття великої війни, що вже охоплювало Європу. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. З виставки фото авторки.Портрет Катерини Іваницької. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  У хаті в селі Мацкова Лучка на Полтавщині, де писалася картина, ці малюнки на стіні раптом стають ключем до розуміння стосунків між автором і героями.Старість і молодість, минуле і майбутнє поєдналися в образах ціей родини. Думаю, Мурашко, працюючи там на пленерах, не просто спостерігав, а приділяв час місцевим дітям, чи навіть вчив малювати молоду дівчину з цієї родини, залишаючи ці «докази» на стіні як пам'ять про спільні хвилини? Ось ця деталь перетворює хату з етнографічної декорації на простір живого спілкування, де художник був не стороннім спостерігачем, а близькою людиною, яка ділилася своїм баченням світу. Ця людяність, цей «тихий імпресіонізм» — не випадковість. У біографії художника часто шукають надлом через сирітство, проте значно важливішим є його шлях і школа. Підлітком Мурашко опинився в центрі знаменної події, яка сколихнула художні кола Російської імперії: на його очах народжувались розписи Володимирського собору. Олександр спостерігав за роботою В. Васнєцова, М. Нестерова. Саме вони та професор Адріан Прахов першими звернули увагу на потенціал «худого, високого, лохматого, соромливого» підлітка. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки.  «Портрет Адріана Прахова» написаний Олександром Мурашком у 1904 році. Робота виконана в стилі, що поєднує риси реалізму та імпресіонізму. Цей портрет є частиною колекції Національного художнього музею України. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції». Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. До речі, очима військового експерта та письменника Валентина Бадрака у його книзі "Собор", ми побачимо Адріана Прахова та зможемо оцінити унікальну роль його та його дружини Емілії у керівництві розписом Володимирського собору. Якби я не читала «Собор» Бадрака, я б уявлення не мала про те, хто такий Адріан Прахов і було б незрозуміло, чому портрет Прахова посідає центральне місце в експозиції. На виставці Прахов та вся його родина наче оживають на полотнах Мурашка. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки.Олена Прахова за кроснами. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  Під керівництвом Іллі Рєпіна художник створює своє перше фундаментальне полотно — дипломну роботу «Похорон кошового». Саме ця робота дала Мурашку глибокий духовний зв'язок зі Слобожанщиною, Картина була визнана кращою серед студентських робіт, за що художник отримав золоту медаль і відрядження з перспективою продовження освіти у найкращих живописців Німеччини, Італії та Франції. Козацька тематика була однією з улюблених  Рєпіна, що і вплинуло на вибір сюжету; існує навіть припущення, що позував для картини Михайло Старицький. Фото з відкритих джерел.Позування моделі у майстерні І. Ю. Рєпіна в Академії мистецтв. Цієї картини немає на виставці. Вона не в Україні (зберігається у Науково-дослідному музеї при Російській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі). Але, здається, вона дуже важлива завдяки своєму потужному сюжету. Створена у 1903 році до 10-річчя викладацької діяльності Іллі Рєпіна, картина стала плодом спільної праці майстра та його учнів. На передньому плані, праворуч, зображений Мурашко, який сидить спиною до глядача і працює над етюдом. Це дуже характерний для таких групових портретів прийом — показати «процес у процесі». У цій складній композиції проявилася неабияка майстерність Мурашка: йому довірили написати фігуру самого метра, а образ натурниці він створював, якщо вірити публікаціям, «у чотири руки» разом із Борисом Кустодієвим, який, своєю чергою, увічнив на полотні самого Олександра. Ця робота не лише демонструє високий професійний рівень художників-початківців, а й атмосферу творчого співробітництва та взаємоповаги в майстерні Рєпіна. А подальші подорожі Європою та життя у Парижі відкрили художнику свободу кольору. Коли Олександр Мурашко переніс своїх героїнь з камерних інтер’єрів на освітлені вулиці нічного Парижа, головним завданням художника стало вловлювання мінливих світлових ефектів — тих «фантастичних вогнів нових сонць», що так вабили імпресіоністів. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки.Парижанки. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  На жаль, петербурзька публіка зустріла ці роботи надміру суворо, вбачаючи у паризьких сюжетах лише «легковажність». Попри те, що справжню майстерність, колористичну сміливість та авторську свободу Мурашка тоді не оцінили належним чином, це розчарування не зламало художника, а лише підштовхнуло до нових пошуків. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки. Новим етапом паризького періоду став «Портрет дівчини у червоному капелюшку», де живописна мова митця стає радикально сміливішою. «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  Використання яскравого червоного акценту, що різко контрастує з чорним тлом, створює особливу емоційну напругу. Цей прийом — введення насиченого кольорового спалаху у стриману палітру — згодом Мурашко майстерно повторить у полотні Він майстерно поєднав українську душу з європейським модернізмом, завдяки чому полтавська хата на його полотнах набувала масштабів світової класики.Його полотна — це гімн світлу, яке він майстерно «модулював» у своїх роботах. Але сьогодні, дивлячись на полотна Мурашка, я відчуваю щемливу тривогу, бо ми знаємо фінал.  Коли Центральна Рада проголосила незалежність України та розгорнула масштабну культурну програму, ключовим рушієм якої стало заснування Академії мистецтв, Олександр Мурашко опинився в самому епіцентрі історичних змін. Він виступив одним із головних ініціаторів створення першого в історії країни художнього вишу, що мав орієнтуватися на прогресивну західну систему освіти. З неймовірним ентузіазмом митець поринув у розбудову закладу: розробив його перший статут та очолив майстерню портретного живопису. Навіть зіткнувшись із суворими та виснажливими умовами праці, Мурашко безкомпромісно й віддано продовжував свою велику справу. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки.«Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  У 1919 році, на зламі епох, коли світ навколо божеволів, Олександра Мурашка не стало — постріл у потилицю обірвав усе. Це не була «випадкова загибель», це було вбивство митця в той момент, коли він був найбільш потрібен своїй країні. Сьогодні Україна знову проходить через період, де кожен із нас — мішень, а життя генія так само крихке перед обличчям історії. Ми дивимося на затишну хату селянської родини,  на портрети знатних дам і дівчаток з песикми, на обличчя інтелектуалів минулого століття і бачимо в них не лише безповоротне минуле, а й власну вразливість. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки. Портрет Ольги Адріанівни Прахової у маскарадному костюмі – «Мак». «Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  Коли світ навколо стає темним, мистецтво Мурашка — його вміння віднаходити світло у найпростіших речах, у тих самих малюнках на стіні чи у відблиску сонця на рушнику — допомагає триматися за землю під ногами. Воно нагадує, що навіть посеред великих катастроф люди прагнули жити, любити й вчити дітей бачити красу. І це відчуття спорідненості з майстром через століття — те, що повертає нам віру в сенс нашої справи. Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького.  З виставки фото авторки. Своєю незвичайною картиною «Благовіщення» Олександр Мурашко звертається до вічного сюжету, наповнюючи його суто модерністським, інтимним та сакральним змістом.«Олександр Мурашко. Кольорові модуляції».  У цьому полотні художник відмовляється від важких церковних канонів, переносячи диво у простір звичайної кімнати, залитої неземним, прозорим світлом. Момент зустрічі земного і небесного стає майже невловимим: постать Архангела, що з’являється з легким подихом вітру, та завмерла в передчутті Діва Марія утворюють діалог чистоти та трепетного споглядання. Ця сцена — не лише про біблійну подію, а й про мить духовного прозріння, коли повсякденність раптово стає священною, а звичайний простір дому перетворюється на храм, де кожна лінія, кожен промінь світла і тендітна лілія в руках вісника символізують народження вічного життя. "Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

      ]]></full-text></item><item><title>57 &#x41E;&#x41C;&#x41F;&#x411;&#x440;: &#x421;&#x43B;&#x443;&#x436;&#x438;&#x448; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x456;. &#x417;&#x430;&#x445;&#x438;&#x449;&#x430;&#x454;&#x448; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x443;. &#x41F;&#x43E;&#x432;&#x435;&#x440;&#x442;&#x430;&#x439;&#x441;&#x44F; &#x434;&#x43E; &#x441;&#x432;&#x43E;&#x457;&#x445;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/57-ompbr-sluzhish-ukrayini-zahishayesh-harkivshinu-povertajsya-do-svoyih</link><dc:creator><![CDATA[За матеріалами 57 ОМПБр]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71321</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>57-&#x43C;&#x430; &#x43E;&#x43A;&#x440;&#x435;&#x43C;&#x430; &#x43C;&#x43E;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x445;&#x43E;&#x442;&#x43D;&#x430; &#x431;&#x440;&#x438;&#x433;&#x430;&#x434;&#x430; &#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x430;&#x454; &#x43E;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x43D;&#x443; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x2014; &#x437;&#x435;&#x43C;&#x43B;&#x456;, &#x44F;&#x43A;&#x430; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x431;&#x430;&#x433;&#x430;&#x442;&#x44C;&#x43E;&#x445; &#x437; &#x43D;&#x430;&#x441; &#x454; &#x440;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x44E;</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a33e5dc143f8.jpeg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 18 Jun 2026 15:22:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Харківщина — це не просто географічна точка. Це дім. Це міста й села, де живуть твої рідні. Це вулиці, які ти знаєш з дитинства. Це люди, заради яких варто повернутися до строю і стати поруч зі своїми. Для військовослужбовців, які перебувають у СЗЧ, держава надала можливість добровільно повернутися на службу та самостійно обрати підрозділ із визначеного переліку. 57-ма окрема мотопіхотна бригада тримає оборону Харківщини — землі, яка для багатьох з нас є рідною. Якщо вже повертатися — повертайся туди, де твоя служба має особистий сенс. Туди, де захищаєш своє.  57 ОМПБр. Служиш Україні. Захищаєш Харківщину. Повертайся до своїх. Виникли додаткові запитання? Звертайтесь на гарячу лінію рекрутингу 57 бригади за номером телефону: 063 282 35 66 або на сайт szch.army.gov.ua  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x423; &#x43C;&#x43E;&#x441;&#x43A;&#x432;&#x456; &#x434;&#x43E;&#x431;&#x440;&#x456; &#x434;&#x440;&#x43E;&#x43D;&#x438; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x434;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x43D;&#x430; &#x43D;&#x456;&#x447; (&#x424;&#x41E;&#x422;&#x41E;, &#x412;&#x406;&#x414;&#x415;&#x41E;)</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/vijna/u-moskvi-dobri-droni-peretvorili-den-na-nich-foto-video</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71317</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x456;&#x441;&#x43B;&#x44F; &#x43C;&#x430;&#x441;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x430;&#x442;&#x430;&#x43A;&#x438; &#x431;&#x435;&#x437;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x43E;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x43C;&#x43E;&#x441;&#x43A;&#x432;&#x443; &#x437;&#x430;&#x442;&#x44F;&#x433;&#x43D;&#x443;&#x43B;&#x43E; &#x447;&#x43E;&#x440;&#x43D;&#x43E;&#x44E; &#x445;&#x43C;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x44E; &#x433;&#x443;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x434;&#x438;&#x43C;&#x443;</description><category>&#x412;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x430;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a33d5415ef26.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 18 Jun 2026 12:10:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Ранок 18 червня у москві розпочався з масованої атаки безпілотників. Після серії влучань над містом піднявся густий дим. Він затягнув небо настільки щільно, що частина районів занурилася в напівтемряву посеред дня.  За даними російської влади, нібито було збито близько 200 дронів, які один за одним заходили на москву і її околиці. Під ударом знову опинився нафтопереробний завод — один із ключових об’єктів інфраструктури РФ. Цього разу, за повідомленнями ресурсу «Агентство», атака була однією з найбільших і найінтенсивніших. Атака на москву — столицю РФ затягнуло димом Столицю країни-агресорки через сильні пожежі, що виникли через влучання і вибухи, затягнуло густим димом і продуктами горіння. У Мережі росіяни у паніці публікують відео, на яких видно, як над містом підіймаються щільні чорні стовпи диму і полум’я, що закривають небо.Складається враження, ніби ранок так і не настав — замість світла Москва опинилася в темряві, а обриси будівель губляться за суцільною завісою диму. Атмосфера має дуже напружений ви У соцмережах поширюють апокаліптичні фото та відео із задимленої москви. Одним із хітів є фото кришки резервуару московсьського НПЗ вагою кілька десятків тон,  яка, відірвана потужним вибухом, легко злітає в повітря. Авіахаос і транспортний колапс московські аеропорти Внуково, Шереметьєво і Домодедово і Жуковський зупинили роботу. Телеграм-канал «Осторожно, новости» повідомляє, що затримуються близько 250 рейсів. Зокрема, «Аерофлот» і дочірня авіакомпанія «Росія» скасували понад 170 рейсів у напрямку москви та зі столиці. У москві також обмежно рух транспорту обмежений на південному сході кільцевої автомобільної дороги та низці вулиць. Деякі вулиці взагалі закрили. Зокрема, в районі Капотня, де розташований атакований НПЗ. Вибуховий та гарячий ранок у москві — фото і відео        Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x423;&#x43A;&#x440;&#x437;&#x430;&#x43B;&#x456;&#x437;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x44F; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x443;&#x441;&#x43A;&#x430;&#x454; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x448;&#x432;&#x438;&#x434;&#x43A;&#x456;&#x441;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x440;&#x435;&#x439;&#x441; &#x43C;&#x456;&#x436; &#x414;&#x43D;&#x456;&#x43F;&#x440;&#x43E;&#x43C; &#x442;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x43C;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/all/ukrzaliznicya-zapuskaye-novij-shvidkisnij-rejs-mizh-dniprom-ta-harkovom</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71304</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x412;&#x436;&#x435; &#x437; 19 &#x447;&#x435;&#x440;&#x432;&#x43D;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x43C;&#x430;&#x440;&#x448;&#x440;&#x443;&#x442; &#x432;&#x438;&#x439;&#x434;&#x435; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x440;&#x435;&#x433;&#x456;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43F;&#x43E;&#x457;&#x437;&#x434;, &#x44F;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x437;&#x440;&#x443;&#x447;&#x43D;&#x43E; &#x442;&#x430; &#x448;&#x432;&#x438;&#x434;&#x43A;&#x43E; &#x437;&#x2019;&#x454;&#x434;&#x43D;&#x430;&#x454; &#x414;&#x43D;&#x456;&#x43F;&#x440;&#x43E; &#x442;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a33372d28cc7.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 17 Jun 2026 20:02:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Через стрімке зростання пасажирського попиту національний перевізник «Укрзалізниця» відновлює пряме сполучення між двома великими обласними центрами. Вже з 19 червня на маршрут вийде новий регіональний поїзд, який зручно та швидко з’єднає Дніпро та Харків. Про це повідомляють в Укрзалізниці. Оновлений регіональний рейс №854/853 долатиме відстань між мегаполісами всього за чотири години. Згідно із затвердженим графіком, експрес вирушатиме з Дніпра о 08:17 ранку і прибуватиме до Харкова о 12:29. У зворотному напрямку поїзд стартуватиме того ж дня о 15:30, а до Дніпра пасажири дістануться о 19:41. На шляху прямування транспортного засобу передбачені зупинки на ключових проміжних станціях: Синельникове-2, Павлоград-1, Лозова, Златопіль та Мерефа.  Проїзні документи на цей напрямок уже надійшли у вільний продаж – їх можна придбати в офіційному мобільному застосунку або на сайті компанії-перевізника у спеціальному розділі «Дальні».  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм]]></full-text></item><item><title>&#x425;&#x442;&#x43E; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x443;&#x454; &#x43F;&#x430;&#x440;&#x430;&#x434;&#x43E;&#x43C;? &#x41F;&#x43E;&#x43A;&#x438; &#x424;&#x406;&#x424;&#x410; &#x440;&#x430;&#x445;&#x443;&#x454; &#x43C;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x44F;&#x440;&#x434;&#x438;, &#x41F;&#x443;&#x442;&#x456;&#x43D; &#x43F;&#x456;&#x434; &#x434;&#x435;&#x440;&#x435;&#x432;&#x43E;&#x43C;, &#x422;&#x440;&#x430;&#x43C;&#x43F; &#x443; &#x43A;&#x440;&#x456;&#x441;&#x43B;&#x456; "&#x411;&#x43E;&#x441;&#x430;", &#x430; &#x406;&#x43D;&#x444;&#x430;&#x43D;&#x442;&#x456;&#x43D;&#x43E; &#x2014; "&#x41F;&#x456;&#x434;&#x43E;&#x43B;&#x430;&#x448;"</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/statti/hto-komanduye-paradom-poki-fifa-rahuye-milyardi-putin-pid-derevom-tramp-u-krisli-bosa-a-infantino-pidolash</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71298</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x432;&#x456;&#x442;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x43F;&#x440;&#x435;&#x441;&#x430; &#x441;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x456; &#x433;&#x443;&#x434;&#x435;: &#x43A;&#x430;&#x436;&#x443;&#x442;&#x44C;, &#x449;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x43A;&#x438; &#x41A;&#x440;&#x435;&#x43C;&#x43B;&#x44C; &#x43D;&#x430;&#x43C;&#x430;&#x433;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x442;&#x438; &#x441;&#x432;&#x456;&#x442;, &#x43D;&#x456;&#x431;&#x438; &#xAB;&#x432;&#x441;&#x435; &#x439;&#x434;&#x435; &#x437;&#x430; &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#xBB;, &#x43D;&#x430; &#x420;&#x424; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x44F; &#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x436;&#x43D;&#x44F; &#xAB;&#x435;&#x43F;&#x43E;&#x445;&#x430; &#x41C;&#x44E;&#x43D;&#x445;&#x433;&#x430;&#x443;&#x437;&#x435;&#x43D;&#x430;&#xBB;. &#x412;&#x43E;&#x43D;&#x438; &#x432;&#x447;&#x435;&#x43F;&#x438;&#x43B;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x432; &#x43E;&#x441;&#x442;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x456; &#xAB;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x440;&#x43A;&#x438;&#xBB; &#x2014; &#x441;&#x43F;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43D;&#x430; &#x432;&#x438;&#x441;&#x43D;&#x430;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x417;&#x430;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x443; &#x456; &#x43D;&#x430;&#x43C;&#x430;&#x433;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#xAB;&#x432;&#x438;&#x442;&#x44F;&#x433;&#x43D;&#x443;&#x442;&#x438; &#x441;&#x435;&#x431;&#x435; &#x437;&#x430; &#x432;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x441;&#x441;&#x44F;&#xBB; &#x437; &#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x442;&#x430; &#x434;&#x438;&#x43F;&#x43B;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x442;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43A;&#x43E;&#x43B;&#x430;&#x43F;&#x441;&#x443;.</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/17_06_26/6a32cd093facc.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 17 Jun 2026 19:32:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Але світові медіа лише іронізують: казка вже давно перестала бути «героїчною», перетворившись на затяжну й абсурдну драму, де декорації падають на голову головному герою, а він продовжує грати роль "великого стратега".  The Washington Post:Кремлівський лідер як «спущена шина» У нещодавньому відеоматеріалі з розділу «Мнения» The Washington Post під іронічною назвою «Putin looks like a deflated tire» («Путін виглядає як спущена шина») пропонує влучну та жорстку метафору для опису поточного стану російського правителя. Оглядач The Washington Post проводить пряму паралель між фізичним виглядом Путіна на останніх публічних заходах та «спущеною шиною». Це символ того, що образ «сильного лідера», який десятиліттями будувала кремлівська пропаганда, остаточно втратив свою «пружність» і переконливість. Метафора «спущеної шини» вказує на глибоку стагнацію — не лише політичну, а й економічну та військову. У відео звучить думка, що зовнішня політика РФ зайшла у глухий кут. Навіть найближче оточення, на думку експертів The Washington Post, дедалі гостріше відчуває цю «втрату тиску», що створює підґрунтя для внутрішніх конфліктів та ерозії влади. Через такий візуальний образ The Washington Post доносить до свого читача важливий меседж: епоха путинської експансії добігає кінця. Це не просто критика, а фіксація психологічного перелому в сприйнятті Кремля: світ перестає бачити в ньому «грізного гравця» і дедалі частіше сприймає як втомленого, дезорієнтованого політика, чиї інструменти тиску вже не працюють. Це сигнал світовій спільноті: те, що ще вчора здавалося загрозою, сьогодні виглядає як історичний анахронізм, що поступово втрачає повітря на очах у всього світу. Але видання часто використовує подібні матеріали не лише як зовнішньополітичний аналіз, а й як аргумент у внутрішніх дебатах у США. Показ Путіна як «виснаженого гравця» є сигналом для тих політиків (включаючи окремих прихильників Трампа або ізоляціоністів), які все ще вірять у можливість «великої угоди» з Кремлем. WP ніби каже: «З ким ви хочете домовлятися? Він вже не тримає удар, він виснажений».  POLITICO:«Гарячий мікрофон»: кулуарні деталі саміту G7 Свіжий матеріал POLITICO привідкриває завісу над неформальним спілкуванням світових лідерів на саміті G7. Робота звукорежисерів у Франції дозволила зафіксувати фрази, які не були призначені для публіки, але стали маркерами нових політичних розкладів.  Найцікавіші моменти: Демонстрація сили від Трампа: вхід президента США на зустріч супроводжувався заявою «Я — бос», що задало тон усій подальшій дискусії та викликало «нервовий сміх» серед інших лідерів. Український контекст: показовим є момент розмови Еммануеля Макрона з Володимиром Зеленським. Французький президент прямо визнав, що мав «складну дискусію» з Трампом перед камерами, що свідчить про напруженість у пошуку спільної лінії щодо українського питання. Неформальні деталі: саміт виявився багатим на побутові подробиці –  від обговорення відмови Джорджії Мелоні від куріння до ситуації з забутим на столі годинником Макрона, який «конфіскував» Карні, а Трамп жартома запропонував забрати собі. Абсурд дня: короткий діалог Трампа з Антоніо Костою про «Гренландію» додав зустрічі елемент непередбачуваності, притаманний стилю нинішньої американської адміністрації. Ці «мікрофонні» фрагменти демонструють, що на рівні G7 2026 року велика політика — це поєднання жорстких питань безпеки України та глобальної торгівлі з абсолютно побутовими та іноді іронічними взаємодіями. Для спостерігачів це підтвердження того, що персональні стосунки лідерів залишаються ключовим фактором у прийнятті рішень, навіть якщо офіційні комюніке виглядають максимально виваженими. З архіву POLITICO: Давайте бомбити Росію: «Мої співвітчизники американці», – сказав Рональд Рейган у 1984 році. «Я радий повідомити вам сьогодні, що підписав закон, який назавжди заборонить Росію. Ми почнемо бомбардування через п’ять хвилин». Тодішній президент США насправді не оголошував війну, а натомість перевіряв звук свого мікрофона перед своїм щотижневим радіозверненням у 1984 році. Його коментарі не транслювалися в прямому ефірі, але пізніше стали відомі громадськості. Скажені корови та англійці: у 2005 році, поки Франція та Велика Британія чекали на рішення щодо того, хто прийматиме Олімпіаду 2012 року – Париж чи Лондон, президент Франції Жак Ширак розкритикував Велику Британію під час, як він вважав, приватної розмови з президентом Росії Володимиром Путіним та тодішнім канцлером Німеччини (і ентузіастом Росії) Герхардом Шредером. «Єдине, що вони коли-небудь зробили для європейського сільського господарства, це коров’ячий сказ», – сказав Ширак про британців. «Не можна довіряти людям, у яких така погана кухня».  The Guardian:Геополітика «трофеїв»: як західна преса оцінює ескалацію Британська газета The Guardian опублікувала влучну та похмуру карикатуру авторства Ребекки Гендін під назвою «Everyone gets a trophy!» («Кожному по трофею!»), яка підсумовує сучасне бачення загострення протистояння між США та Іраном. Ілюстрація Ребекка Гендін\The Guardian Автор іронізує над терміном «трофей за участь» (participation trophy), який у західній культурі часто вживається для критики надмірної опіки чи відсутності реальних досягнень. Тут це метафора того, що обидві сторони конфлікту «змагаються» у руйнуванні, де перемога неможлива, а головним «досягненням» стає лише факт участі в ескалації. Карикатура є жорсткою критикою лідерів, чиї політичні ігри та прагнення до домінування в очах виборців чи прихильників призводять до реальної війни, де ціною стає людське життя, а «нагородою» — лише розруха.  The Economist:Нафтовий ринок: чи варто чекати на дешеве пальне? Попри оптимізм, викликаний новинами про попередню домовленість між США та Іраном щодо розблокування Ормузької протоки, аналітики The Economist та провідні світові експерти застерігають від передчасних сподівань на швидке зниження цін на енергоносії. Основний наратив ринку сьогодні: угода змінила очікування, але не фізичні потоки нафти.  Чому ціни залишатимуться високими ще місяцями? Відновлення безпечного судноплавства — це не перемикач, який можна ввімкнути миттєво. Навіть після підписання фінального договору танкерам потрібен час на повернення, страхувальникам — на перегляд ризиків, а портам — на відновлення операційної діяльності. За місяці конфлікту глобальні запаси нафти суттєво зменшилися. Процес їхнього поповнення до безпечних рівнів вимагатиме додаткових закупівель, що створюватиме постійний попит, який підтримуватиме ціни навіть за умови стабілізації постачання. Нафтові родовища, які були законсервовані або працювали на мінімумі через воєнні дії, потребують часу для виходу на планові показники видобутку. Угода поки що має статус «попереднього меморандуму». Ринок залишається надзвичайно чутливим до будь-яких новин, тому навіть найменший натяк на відновлення бойових дій може миттєво нівелювати «мирну премію» і повернути ціни до зростання. Світ увійшов у період «ілюзорного спокою». Угода між Вашингтоном та Тегераном — це лише початок довгого і складного шляху до «нормалізації» ринку. Тому очікувати на дешеве пальне найближчим часом не варто — енергетична стабільність, як і довіра до цієї угоди, поки що залишаються крихкими активами.  Haaretz:Ізраїльська оборонка: «німецькі обійми» проти «французького холоду» Новий аналітичний матеріал ізраїльської газети Haaretz підсвічує драматичний розкол у підходах ключових європейських гравців до співпраці з ізраїльським військово-промисловим комплексом (ВПК) на тлі подій 2026 року.  Берлін демонструє безпрецедентну готовність до поглиблення оборонних зв’язків з Ізраїлем. На тлі потреби Європи у терміновому переозброєнні, німецький істеблішмент вбачає в ізраїльських технологіях — особливо в системах ППО та розвідці — «рятівне коло» для власної безпеки. Німеччина відкрито «обіймає» ізраїльський ВПК, ігноруючи критику з боку радикальних кіл. Париж, навпаки, займає демонстративно холодну позицію. Емманюель Макрон та французьке військове керівництво, прагнучи зберегти роль «незалежного арбітра» на Близькому Сході та враховуючи власні інтереси в арабському світі, обмежують співпрацю. Це виглядає як «французький холод», що створює серйозні бар'єри для ізраїльських оборонних компаній на ринку ЄС. Матеріал Haaretz підкреслює, що збройна промисловість Ізраїлю стала свого роду «лакмусовим папірцем» для геополітичної орієнтації країн Європи.Європа більше не єдиний блок у питаннях безпеки. Ізраїльський ВПК перетворився з «чутливого активу» на стратегічний інструмент, навколо якого точиться боротьба за вплив у новій архітектурі європейської безпеки. Коментар «Громади»: Поки Німеччина ставить на прагматизм і технологічну перевагу Ізраїлю, Франція намагається зберегти геополітичний баланс, навіть ціною технологічного відставання в окремих нішах. Для України це показовий приклад того, як швидко змінюються пріоритети в європейських «оборонних клубах», де питання озброєння стають важливішими за традиційні дипломатичні дебати.  Bloomberg:Гері Лінекер: від футбольної зірки до «голосу совісті» У великому інтерв’ю для видання Bloomberg легендарний британський футболіст, а нині один із найвпливовіших телеведучих Гері Лінекер, розкриває свій погляд на те, як сучасна медіазірка може впливати на політику та суспільні дискусії.  Лінекер, який тривалий час був обличчям спортивної журналістики BBC відверто говорить про те, що сьогодні вже неможливо бути «просто ведучим» — публічні особи мають моральний обов’язок висловлюватися щодо гострих соціальних питань. Легендарний футболіст не оминув увагою діяльність ФІФА в контексті Чемпіонату світу, жорстко розкритикувавши керівництво організації. Лінекер висловив відверте здивування близькою дружбою президента ФІФА Джанні Інфантіно з Дональдом Трампом напередодні турніру, що приймають США. Його іронічне прізвисько для Інфантіно — «Підолаш» (маріонетка) — та скепсис щодо «премій миру» ФІФА підкреслюють прірву між офіційним пафосом та реальністю. Лінекер атакує ФІФА за «астрономічні» ціни на квитки. Він нагадує, що ФІФА за своїм статусом має бути некомерційною організацією, проте накопичені мільярди на рахунках свідчать про перетворення футболу на закритий бізнес-клуб, де вболівальник стає другорядним. Ведучий вимагає негайного повернення «надприбутків» назад у спорт та інфраструктуру, а не в корпоративні резерви чи політичні ігри. Ця критика Лінекера перетворює його з простої медіазірки на речника «футбольної опозиції». Він відкрито ставить під сумнів легітимність сучасного керівництва ФІФА, яке, на його думку, остаточно проміняло спортивні цінності на політичні альянси та надприбутки. Це сигнал для всього футбольного світу: чемпіонат світу 2026 року стає ареною не лише для гравців, а й для серйозного з’ясування стосунків між «старою футбольною мораллю» та «новим бізнес-футболом». Гері Лінекер — це більше, ніж колишній футболіст. Він — символ трансформації західного медіаполя, де соціальна позиція стає невід’ємною частиною професійного успіху. Інтерв’ю підкреслює конфлікт між традиційними корпоративними правилами (які вимагають від журналістів нейтралітету) та сучасним запитом суспільства на щирість. Лінекер став піонером нової «індивідуальної журналістики», де особиста думка ведучого має більшу вагу, ніж редакційна політика каналу. Для українського читача цей матеріал цікавий тим, як у розвинених демократіях особистості з величезною аудиторією стають самостійними політичними гравцями, здатними ставити під сумнів навіть найсталіші інституційні традиції. Якщо Ви хочете бути в курсі, про що пише світова преса, читайте наші щотижневі огляди щосереди.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

   ]]></full-text></item><item><title>&#x412;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x437;&#x431;&#x456;&#x440;: &#x43F;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x441;&#x43F;&#x440;&#x44F;&#x43C;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x43C;&#x430;&#x439;&#x436;&#x435; 3,5 &#x43C;&#x43B;&#x440;&#x434; &#x433;&#x440;&#x43D; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x43A;&#x443; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430;</title><link>https://zlatopil.gromada.group/news/ekonomika-biznes/vijskovij-zbir-platniki-harkivshini-spryamuvali-majzhe-35-mlrd-grn-na-pidtrimku-ukrayinskogo-vijska</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">71302</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41D;&#x430;&#x434;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x432;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x437;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x443; &#x437;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x43B;&#x438; &#x43D;&#x430; 28,7 % &#x430;&#x431;&#x43E; &#x43D;&#x430; 774,6 &#x43C;&#x43B;&#x43D; &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x43F;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x432;&#x43D;&#x44F;&#x43D;&#x43E; &#x437; &#x432;&#x456;&#x434;&#x43F;&#x43E;&#x432;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x43C; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x456;&#x43E;&#x434;&#x43E;&#x43C; &#x43C;&#x438;&#x43D;&#x443;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/18_06_26/6a33296d49d4d.png" type="image/png"/><pubDate>Wed, 17 Jun 2026 19:07:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/zlatopil">Gromada Group Media | &#x417;&#x43B;&#x430;&#x442;&#x43E;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;</source><full-text><![CDATA[Начальник Головного управління ДПС у Харківській області Владислав Селезень повідомив, що за січень-травень 2026 року платниками податків сплачено до державного бюджету 3 474 млн грн військового збору, у т. ч. за травень – 745,1 млн гривень.  За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження військового збору зросли на 28,7 % або на 774,6 млн гривень. Доведене завдання виконано на 108,7 %, додатково надійшло 277,2 млн гривень.  При цьому, зазначив Владислав Селезень, питома вага військового збору у загальній сумі надходжень до державного бюджету становить 15,3 %. Керівник ГУ ДПС підкреслив, що зростання надходжень військового збору зумовлене, насамперед, завдяки свідомій позиції платників податків та їхньої активної підтримки Збройних Сил України.  «Дякуємо кожному, хто працює та сплачує податки. Ваша відповідальність - це реальна допомога нашим захисникам і вагомий внесок в економічну стабільність України», - підсумував Владислав Селезень.   Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item></channel></rss>
