<?xml version="1.0"?>
<rss xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" version="2.0"><channel><title>Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</title><atom:link href="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka" rel="self" type="application/rss+xml"/><link>https://solonytsivka.gromada.group</link><language>uk-UA</language><copyright>Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</copyright><generator>https://vindict.com.ua/?v=2.1.0</generator><lastBuildDate>Mon, 25 May 2026 07:26:58 +0300</lastBuildDate><description>&#x417;&#x41C;I, &#x44F;&#x43A;i &#x43E;&#x441;&#x432;i&#x449;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x43F;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x457; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430;, &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x456; &#x442;&#x430; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438;, &#x43F;&#x443;&#x431;&#x43B;i&#x43A;&#x443;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x430;&#x43A;&#x442;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;i&#x457; &#x437;&#x430; &#x441;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x434;&#x43D;i.</description><sy:updatePeriod>daily</sy:updatePeriod><sy:updateFrequency>5</sy:updateFrequency><image><url>https://api.gromada.group/img/seo/feed.jpg</url><title>Gromada Group &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x430;&#x43A;&#x442;&#x443;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x457; | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group</link><width>3000</width><height>3000</height></image><item><title>&#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x43C;&#x435;&#x434;&#x456;&#x430; &#x440;&#x43E;&#x437;&#x433;&#x43D;&#x430;&#x43D;&#x44F;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x440;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x43D;&#x430;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;&#x432; &#x43F;&#x440;&#x43E; &#x201C;&#x437;&#x430;&#x43C;&#x456;&#x449;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x446;&#x456;&#x432;&#x201D;. &#x42F;&#x43A;&#x430; &#x441;&#x438;&#x442;&#x443;&#x430;&#x446;&#x456;&#x44F; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x434;&#x456;?</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/ukrayinski-media-rozgnanyayut-rosijskij-narativ-pro-zamishennya-ukrayinciv-yaka-situaciya-naspravdi</link><dc:creator><![CDATA[За матеріалами ІМІ]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70779</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x201C;&#x412; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x443; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x437;&#x430;&#x432;&#x43E;&#x437;&#x438;&#x442;&#x438; &#x442;&#x440;&#x443;&#x434;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x43C;&#x456;&#x433;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x442;&#x456;&#x432;: &#x43A;&#x438;&#x43C; &#x437;&#x430;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x44E;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x445; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x201D;, &#x201C;&#x41C;&#x456;&#x433;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x442;&#x438; &#x437; &#x411;&#x430;&#x43D;&#x433;&#x43B;&#x430;&#x434;&#x435;&#x448; &#x443;&#x436;&#x435; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x443;: &#x44F;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x431;&#x456;&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441; &#x431;&#x435;&#x440;&#x435; &#x457;&#x445; &#x43D;&#x430; &#x440;&#x43E;&#x431;&#x43E;&#x442;&#x443; &#x442;&#x430; &#x441;&#x43A;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43A;&#x438; &#x446;&#x435; &#x43A;&#x43E;&#x448;&#x442;&#x443;&#x454;&#x201D;, &#x201C;&#x406;&#x43D;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x201C;&#x437;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x44F;&#x442;&#x44C;&#x201D; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x440;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x43A; &#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;? &#x429;&#x43E; &#x43D;&#x430;&#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x434;&#x456; &#x432;&#x456;&#x434;&#x431;&#x443;&#x432;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x437; &#x442;&#x440;&#x443;&#x434;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x43C;&#x456;&#x433;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x442;&#x430;&#x43C;&#x438;&#x201D;,</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/25_05_26/6a136f098737b.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sun, 24 May 2026 22:56:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[“Україну заселять індуси, африканці й бангладешці: державу чекає демографічна катастрофа” – це тільки частина заголовків з українських медіа, які потрапили під огляд Інституту масової інформації. Що вже казати про соцмережі й панічні повідомлення про те, що 4 мільйони мігрантів до 2030 року витіснять українців і заберуть у них усе. Інститут масової інформації дослідив хайповий наратив про мігрантів, щоб з’ясувати його масштаби й походження. У квітні-травні почалася чергова хвиля залякування українців “індусами-мігрантами”. Цього разу, дослідило NV, все почалося з допису в соцмережах про “хлопців з Пакистану”. Так, у соцмережах експерти ІМІ знайшли масу таких дописів. Наприклад, що “українці шоковані кількістю індусів і пакистанців”, які “скрізь”. Низка таких дописів належить телеграм- і фейсбук-каналу “Новини Львова”.У фейсбуці розганяють інформацію про те, що “індуси й пакистанці – скрізь”. Скрин: фейсбук-сторінка “Новини Львова” У цьому ж каналі ми знайшли відео про те, як “мігранти-індуси перуть свій одяг у річці” й сушать його поруч.Трудових мігрантів зображують як нецивілізованих осіб, які тепер живуть в Україні. Скрин: фейсбук-сторінка “Новини Львова”За даними Stopfake.org, це – фейк, в основу якого поклали відео з Індії та інше відео з туристами, які відпочивали на березі річки.Також у соцмережах, зокрема Facebook і Telegram, розповсюджуються створені ШІ ролики про “новий розквіт України 2030”, яка матиме обличчя “індусів, африканців, колумбійців”. Ролик з апокаліптичними прогнозами про Україну майбутнього через “прибуття 4,5 мільйонів індусів, африканців і колумбійців”. Скрин: фейсбук-сторінка Antonov Vladyslav Це ШІ-відео ми знайшли на фейсбук-сторінці Antonov Vladyslav з Києва, який має 44 тисячі читачів. А цей рілс, що чекає Київ уже незабаром, коли “навала індусів” таки прибуде, – у “блогера з Одеси” Alexaandr Drachuk.У рілсах показують, яким брудним і дорогим стане Київ через трудових мігрантів. Скрин: фейсбук-сторінка Alexaandr Drachuk Також ми натрапили на фейковий рілс з індійцем, який нібито приїхав до України два місяці тому і закликає інших “братів” приїжджати сюди працювати, бо тут красиво і тут також “є красиві малі дівчата і хлопчики”. Відео розповсюдили на всіх можливих платформах: Х, YouTube, Instagram, Facebook, Telegram, TikTok. Насправді це накладений вигаданий переклад українською чоловіка, який не має жодного стосунку до України. І ці приклади масові. За даними StopFake.org, “індуси в Україні” – це ще один приклад того, як Росія не залишає тил у спокої, намагаючись посилювати страхи й відчуття зради в українців. Для цього вона використовує координоване розкручування теми за допомогою ботів і ШІ-генерованого контенту. StopFake зафіксував десятки тисяч однакових коментарів чи публікацій з наративами про те, що “4,5 млн індусів, африканців та колумбійців заселять Україну до 2030 року”, що “пакистанців та індійців масово привозять на Захід України”, “платять від $800, на відміну від українців, за ту саму роботу”, що “ЗСУ звільняє Україну для індусів”, “йде планове винищення української нації” й що “Україну фактично змушують прийняти всіх цих мігрантів за наказом ЄС чи США”. Класичні онлайн-медіа теж робили що могли. І насправді деякі їхні форми подання інформації ніби грали на руку російській пропаганді.  Наприклад, 24 канал у матеріалі “Мігранти з Бангладеш вже заполонили Україну: який бізнес бере їх на роботу та скільки це коштує” розповідав, що “українські роботодавці активно наймають іноземних працівників, зокрема з Бангладеш, через кадровий дефіцит у будівництві, торгівлі та переробній промисловості”. Скриншот ІМІ із сайту 24 каналу Так, бізнес бере на роботу мігрантів, як це було ще до повномасштабного вторгнення. Тим паче інформацію про наймання трудових мігрантів у травні підтвердили в Черкасах та Івано-Франківську. В останньому міський голова міста Руслан Марцінків дав коментар “Апострофу” і сказав, що він особисто проти наймання трудових мігрантів, але що робити. Коментар-реакція на інформацію про те, що івано-франківська управлінська компанія залучить трудових мігрантів з Індії до прибирання прибудинкової території, розлетівся соцмережами й, за даними NV, став, по суті, ще одним каталізатором розпалювання цієї теми. Одночасно 24 канал у тексті надав інформацію, що “громадяни Бангладеш отримали 599 дозволів на роботу в Україні”. Це складно вважати “заполоненням України”. Особливо якщо зважати на дані “Текстів”, які дослідили офіційні цифри Державної міграційної служби України. Нині до України майже ніхто не їде. За інформацією медіа, до повномасштабного вторгнення Україна повільно, але стабільно нарощувала кількість іноземців, які перебували на обліку міграційної служби. Але навіть тоді їхня частка була мізерною серед 40 млн українців – близько 0,75%. Після 2022 року кількість людей на обліку майже не збільшується і водночас різко падає видавання нових дозволів на імміграцію. До речі, крім “Текстів”, професійно підійшла до вивчення теми про “загрозу трудових мігрантів для України” меншість, зокрема NV, Радіо Свобода, “Апостроф”, яка пояснювала, чому істерика про мігрантів лише істерика і ніякої реальної основи, крім пропагандистської, під собою не має. Багато інших медіа пішли іншим шляхом. Наприклад, таким. “Знай.ua” ще в березні писало про те, що “Україну заселять індуси, африканці й бангладешці: державу чекає демографічна катастрофа”, а вже в травні – що “Україну заполоняють мігранти: чи буде масове заселення індусів та пакистанців”. Втім, у новинах йдеться про прогнози експертів, які просто описують ймовірності й педалюють тему про те, що розробляти імміграційну політику треба було ще в 90-х роках ХХ століття.“Знай.ua” маніпулює заголовками, використовуючи мову ворожнечі. Скрин: “Знай.ua” Емоціонувала на темі трудової міграції й ТСН. “Іноземці з валізами під Києвом: соцмережі б’ють на сполох через “десант” трудових мігрантів” – це один з їхніх травневих текстів. “Десант”, за даними ТСН, – це відео з мережі з іноземцями, “яких начебто привезли з-за кордону на Київщину. Зокрема, близько тринадцяти чоловіків із валізами помітили в одному з сіл області”. ТСН вдається до узагальнень, роблячи тему мігрантів повсюдною. Скрин: ТСН Водночас у тексті розповідається, що все не так страшно. Дійсно, якщо вважати, що за основу матеріалу взяти неверифіковане, анонімне джерело із “соцмереж” і йдеться про 13 чоловіків. Також автори посилаються на Василя Воскобойника, голову Офісу міграційної політики, який говорить, що процес залучення трудових мігрантів тривав і до повномасштабного вторгнення, тож це не має дивувати. Він називає цифри: 2021 року іноземні громадяни отримали близько 22 тисяч дозволів на працевлаштування в Україні, 2025-го – понад 9,5 тисяч дозволів. Це майже у два з половиною рази менше, ніж у довоєнний період. Утім, коли йдеться про трудових мігрантів, ТСН зберігає високу емоційність, зокрема в заголовках.Заголовки на тему трудових мігрантів. Скрин: ТСН Долучився до панічних настроїв і УНІАН, опублікувавши ще один сюжет ТСН, відеоряд якого рясніє кадрами з іноземцями на фабриках і полях без пояснення, в якій країні це відбувається. “В Україні зростає кількість трудових мігрантів – компанії з підбору персоналу фіксують збільшення відповідних запитів: як від іноземців, що шукають роботу, так і від українських компаній. Наразі країна зіткнулась з небаченим кадровим голодом через мобілізацію та відтік українців за кордон. Особливий інтерес до роботи в Україні виявляють громадяни Пакистану, Індії, Бангладешу та Узбекистану”, – йдеться в описі сюжету. Втім, експерт, залучений до коментування, спокійно розповідає, що до них приїхали п’ять хлопців і дві дівчини, які будуть у них працювати, і говорить про те, що наразі йдеться про тестовий режим такої співпраці.Де ці люди збирають врожай, у сюжеті не роз’яснюється. Скрин: УНІАН Вдавалися до заряджених емоційних заголовків і інші медіа: “В Україну вже везуть працівників з Індії: в яких містах працевлаштують і що відбувається насправді” (Oboz.ua), “В Україну почали завозити трудових мігрантів: ким замінюють українських працівників” (Радіо Трек), “Індуси в Україні: нова реальність чи початок великої міграції?” (ПравдаТУТNews) тощо.  На думку директорки ІМІ Оксани Романюк, тема дозволяє поєднати кілька токсичних російських наративів в один. “Ми бачимо, що тут одночасно працюють три давніх російських наративи: “влада зраджує українців”, “Захід керує Україною” і “фронт воює не за українське майбутнє”. До них додались “українців винищують і замінюють” і “Україна втратить ідентичність”. Основою цих наративів є емоція страху, подана в ксенофобній обгортці”, – вважає Оксана Романюк.  У підсумку ми бачимо, що російська пропаганда намагається підмінити джерело небезпеки. Начебто це не країна-агресор винна в обстрілах, у руйнуванні економіки й демографії, а якісь “індуси, африканці, бангладешці”, які “заберуть роботу” або “витіснять українців”. Це особливо небезпечно у воєнний час. Адже така маніпуляція просто розвертає агресію всередину країни.  Головна мета такого наративу – розколоти українське суспільство, підмінити реальну розмову про демографію й ринок праці расистською панікою, посварити українців із союзниками та створити ще один фронт недовіри всередині країни. А найнебезпечніше тут те, що російська дезінформація необов’язково має вигляд прямої російської пропаганди. Часто вона заходить через українські клікбейтні заголовки, “невинні” рілси, бажання телеграм-каналів, блогерів і деяких медіа хайпом привернути увагу аудиторії. Протидіяти цій хвилі російської дезінформації можна було б дуже просто – згадавши про професійні й етичні стандарти журналістики, за якими люди не можуть бути описані як “навала”, “заміна” чи “демографічна катастрофа” лише через своє походження.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x423;&#x434;&#x430;&#x440; &#x440;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x41E;&#x440;&#x454;&#x448;&#x43D;&#x456;&#x43A;&#x430; &#x2013; &#x430;&#x43A;&#x442; &#x442;&#x435;&#x440;&#x43E;&#x440;&#x443;: &#x41A;&#x430;&#x44F; &#x41A;&#x430;&#x43B;&#x43B;&#x430;&#x441; &#x430;&#x43D;&#x43E;&#x43D;&#x441;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x442;&#x438;&#x441;&#x43A;&#x443; &#x43D;&#x430; &#x420;&#x424;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/udar-rosijskogo-oryeshnika-akt-teroru-kaya-kallas-anonsuvala-posilennya-tisku-na-rf</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70778</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x413;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x434;&#x438;&#x43F;&#x43B;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x442;&#x456;&#x457; &#x404;&#x432;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x43E;&#x44E;&#x437;&#x443; &#x41A;&#x430;&#x44F; &#x41A;&#x430;&#x43B;&#x43B;&#x430;&#x441; &#x432;&#x456;&#x434;&#x440;&#x435;&#x430;&#x433;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x430; &#x43D;&#x430; &#x437;&#x430;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x441;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x420;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x454;&#x44E; &#x431;&#x430;&#x43B;&#x456;&#x441;&#x442;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x440;&#x430;&#x43A;&#x435;&#x442;&#x438; &#x441;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x457; &#x434;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x456; &#x41E;&#x440;&#x454;&#x448;&#x43D;&#x438;&#x43A; &#x43F;&#x43E; &#x411;&#x456;&#x43B;&#x456;&#x439; &#x426;&#x435;&#x440;&#x43A;&#x432;&#x456;. &#x422;&#x430;&#x43A;&#x43E;&#x436; &#x432;&#x43E;&#x43D;&#x430; &#x43D;&#x430;&#x433;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x430;, &#x449;&#x43E; &#x420;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x44F; &#x437;&#x430;&#x439;&#x448;&#x43B;&#x430; &#x443; &#x433;&#x43B;&#x443;&#x445;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x443;&#x442; &#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x456; &#x431;&#x43E;&#x44E;, &#x442;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x442;&#x435;&#x440;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x437;&#x443;&#x454; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x443; &#x43D;&#x430;&#x432;&#x43C;&#x438;&#x441;&#x43D;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x443;&#x434;&#x430;&#x440;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x43F;&#x43E; &#x446;&#x435;&#x43D;&#x442;&#x440;&#x430;&#x445; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x442;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a134ff13423e.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sun, 24 May 2026 20:17:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Удар балістичною ракетою Орєшнік у ніч на 24 травня є актом терору, тож міжнародний тиск на РФ буде посилюватися, заявила голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас. Після обстрілу України 24 травня тиск на РФ буде посилено Наступного тижня міністри закордонних справ ЄС обговорять, як посилити міжнародний тиск на Росію, заявила Кая Каллас, відреагувавши на російський обстріл України 24 травня.Також вона зауважила, що Росія зайшла у глухий кут на полі бою, тому тероризує Україну навмисними ударами по центрах міст. Ці (російські обстріли, – Ред.) огидні акти терору, спрямовані на вбивство якнайбільшої кількості мирних жителів. Повідомляється, що Москва використовує балістичні ракети середньої дальності Орєшнік – системи, призначені для несення ядерних боєголовок, – це політична тактика залякування і безрозсудне ядерне протистояння, – написала вона в соцмережі X. Нагадаємо, що під час масштабного комбінованого обстрілу у ніч на 24 травня російські війська застосували балістичну ракету середньої дальності Ліщини проти Білої Церкви.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41C;&#x430;&#x439;&#x436;&#x435; 299 &#x43C;&#x43B;&#x440;&#x434; &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x434;&#x43E;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x432; &#x437;&#x430;&#x434;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x44F;&#x43D;&#x438; &#x437;&#x430; &#x440;&#x435;&#x437;&#x443;&#x43B;&#x44C;&#x442;&#x430;&#x442;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x43A;&#x430;&#x43C;&#x43F;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x457; &#x434;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/majzhe-299-mlrd-griven-dohodiv-zadeklaruvali-gromadyani-za-rezultatami-kampaniyi-deklaruvannya</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70776</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>299 &#x43C;&#x43B;&#x440;&#x434; &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x434;&#x43E;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x432; &#x437;&#x430;&#x434;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x44F;&#x43D;&#x438; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438; &#x437;&#x430; 2025 &#x440;&#x456;&#x43A;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a134943c0e69.png" type="image/png"/><pubDate>Sun, 24 May 2026 15:44:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії.  Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.  Найактивніше, в порівнянні з минулим роком, декларували доходи мешканці таких регіонів: - Рівненської обл. ( +10 %); - Миколаївської обл. (+8 %); - Волинської обл. (+7 %); - Одеської обл. (+6 %); - м. Києва (+6 %).  За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати: - 5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб; - 2,5 млрд грн військового збору. «До кампанії активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи. Загалом такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників. До речі, порівняно з минулим роком їх кількість збільшилась на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів – 20,7 млрд гривень», – розповіла очільниця ДПС.  За результатами декларування іноземних доходів громадяни самостійно визначили до сплати: - 2,4 млрд грн податку на доходи фізичних осіб; - 1,0 млрд грн військового збору.  ДПС активно працює над якісними змінами у культурі добровільної сплати податків в Україні. Покращуємо для цього також сервіси – напередодні з Мінцифри запустили подачу декларацій і отримання податкової знижки у Дії. Ми вдячні кожному платнику податків, хто попри всі виклики, обирають працювати чесно і прозоро. І головне – відповідально сплачують податки. Бо це про нашу здатність забезпечувати обороноздатність країни, підтримку соціальних програм, виплату зарплат і пенсій. Це про спільну участь у тому, щоб країна вистояла», – наголосила Леся Карнаух.  ДПС нагадує, що до 31 липня включно необхідно сплатити визначені податкові зобов’язання. Сплата податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору з задекларованих доходів є важливою для фінансової стійкості держави. ПДФО формує дохідну частину бюджетів різних рівнів, зокрема місцевих бюджетів, за рахунок яких фінансуються соціальні програми, освіта, медицина та розвиток громад. Військовий збір спрямовується на підтримку сектору безпеки і оборони, забезпечуючи його необхідними ресурсами.    Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#xAB;&#x422;&#x43E;&#x43F;-&#x406;&#x41F;&#x441;&#x41E; &#x442;&#x438;&#x436;&#x43D;&#x44F; (18.05. &#x2013; 24.05.2026): &#x44F;&#x43A; &#x443; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x440;&#x430;&#x445;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#xAB;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x433;&#x438;&#xBB;, &#x443; &#x414;&#x44E;&#x441;&#x441;&#x435;&#x43B;&#x44C;&#x434;&#x43E;&#x440;&#x444;&#x456; &#x43B;&#x44F;&#x43A;&#x430;&#x43B;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x432;&#x438;&#x457;&#x437;&#x434;&#x443; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x446;&#x456;&#x432;, &#x430; &#x443; &#x41F;&#x435;&#x43A;&#x456;&#x43D;&#x456; &#x432;&#x43C;&#x438;&#x43A;&#x430;&#x43B;&#x438; &#xAB;&#x41F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x435;&#x446;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x442;&#x430;&#x43D;&#x446;&#x456;&#xBB;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/statti/top-ipso-tizhnya-1805-24052026-yak-u-harkovi-rahuvali-borgi-u-dyusseldorfi-lyakalisya-viyizdu-ukrayinciv-a-u-pekini-vmikali-polovecki-tanci</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна, Олександр Сидоренко (карикатура)]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70765</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x421;&#x438;&#x434;&#x438;&#x442;&#x44C; &#x445;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x430;&#x434;&#x432;&#x43E;&#x43A;&#x430;&#x442; &#x443; &#x41D;&#x456;&#x43C;&#x435;&#x447;&#x447;&#x438;&#x43D;&#x456;, &#x440;&#x430;&#x445;&#x443;&#x454; &#x43F;&#x43E;&#x442;&#x435;&#x43D;&#x446;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x456; &#x433;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x440;&#x430;&#x440;&#x438; &#x432;&#x456;&#x434; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43D;&#x456;&#x43C;&#x435;&#x446;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x445; &#x434;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x431;&#x456;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x446;&#x456;&#x432; &#x456; &#x433;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x430;&#x454; &#x441;&#x442;&#x440;&#x456;&#x447;&#x43A;&#x443; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;. &#x420;&#x430;&#x43F;&#x442;&#x43E;&#x43C; &#x445;&#x430;&#x43F;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x437;&#x430; &#x433;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x443; &#x2014; &#x432; &#x43E;&#x447;&#x430;&#x445; &#x43F;&#x430;&#x43D;&#x456;&#x43A;&#x430;, &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434; &#x43E;&#x447;&#x438;&#x43C;&#x430; &#x43C;&#x430;&#x43B;&#x44E;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x432;&#x438;&#x434; &#x431;&#x430;&#x43D;&#x43A;&#x440;&#x443;&#x442;&#x441;&#x442;&#x432;&#x430;&#x2026;</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a129dee01386.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sun, 24 May 2026 09:35:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[— Оце так! Пишуть, що в Україну повернулося майже два мільйони людей! Ну точно фейк... Звідки вони взялися? Хіба що з Індії масово приїхали! Не можуть мої клієнти так просто взяти й поїхати! У цей момент повз його офіс у Дюссельдорфі йдуть дві українки з валізами. Одна зупиняється, чує це, зітхає і каже: — Пане адвокате, які індуси? То ми з кумою до Богодухова на вихідні повертаємось — треба огірки закрутити та кабачки прополоти. А ви не переживайте, з понеділка ми знову ваші: прийдемо продовжувати німецькі папери, бо вдома канікули закінчилися!  "Всі їдуть до Батьки": кому не подобається статистика МОМ?  Видання Business Insider опублікувало аналітичний огляд міграційних процесів у світі на основі свіжого звіту Міжнародної організації з міграції (МОМ). Згідно з цими даними, за 2025 рік чистий приріст міграції в Україні склав близько 1,7 мільйона осіб — тобто саме стільки українців уже повернулися додому.  Ця інформація миттєво породила ланцюг маніпуляцій в інтернет-просторі. Яскравим прикладом став допис одного з талановітих авторів цифрового контенту, юриста, який зараз практикує в Німеччині. Він ставить питання, чи не є  новини про повернення 1,7 мільйона українців брехливою «заманухою Кабміну»? На підтвердження цього автор ділить анонсовану одним із колишних урядовців суму допомоги на кількість евакуйованих і заявляє, що людям дають усього «по 98 гривень підйомних».Натомість він переконує, що українці зараз масово та системно повертаються жити до Білорусі, й по суті закликає не вірити офіційним українським джерелам. Це здалося настільки дивним, особливо щодо Білорусії, що ваша оглядачка вирішила розібратися з цією новиною та цифрою у 1 700 000 тих, хто повернувся. ЩО тут не так? Фейк №1. Цифри «вигадав Кабмін» Насправдіникто ничего не відумівал. Це офіційні розрахунки математичної моделі чистої міграції від МОМ за 2025 рік. Водночас Держприкордонслужба України дає схожу динаміку реальних перетинів кордону (16.1 млн виїхало, 15.8 млн повернулося). Люди активно рухаються в обидва боки, і держава тут нічого не «дорисовувала». Фейк №2. Держава виділяє «по 98 гривень» підйомних.  Реальність: автор використав абсурдну математику, поділивши гроші на всіх евакуйованих. В Україні немає «виплати за сам факт перетину кордону». Натомість діють цільові індивідуальні програми реинтеграції: Для молоді (18-23 роки), яка повертається з евакуації/окупації — 50 000 грн підйомних та соціальне житло. Для бізнесу: гранти програми «Зроблено в Україні» від 8 до 16 млн грн на відновлення власної справи. Для ВПО та вразливих груп: Виплати від 10 800 до 12 300 грн на людину. Європейські програми (AVRR від МОМ): Надають фінансові бонуси на переїзд до 2 500 євро та оплачують квитки додому. Фейк №3. Українці масово й системно їдуть жити в Білорусь.  Реальність: спроба видати приватні чутки за статистику. На офіційному консульському обліку в РБ перебуває трохи більше 7 тисяч українців. До того ж, загальне міграційне сальдо самої Білорусі є глибоко мінусовим — звідти масово тікають навіть корінні жителі. НАВІЩО це потрібно? Російській пропаганді це вигідно для легітимізації режиму Лукашенка та дискредитації будь-яких програми повернення від уряду. Прагнуть зіштовхнути лобами тих, хто виїхав, і тих, хто залишився. Через просування наративу «у Білорусі лад і стабільність, люди обирають її» спробувати зменшити токсичність режиму Лукашенка в очах пересічних громадян. Мем створено за допомогою Gemini. Ідея Олени Зеленіної. Але автори таких постів часто грішать «професійною деформацією» та «бульбашкою сприйняття». Перебуваючи за кордоном (наприклад, у Німеччині) та працюючи з кейсами біженців чи мігрантів, вони бачать лише тих, хто розчарувався або шукає складні юридичні шляхи. Цей специфічний досвід вони екстраполюють на всю країну, стаючи корисними для чужих ІПсО навіть без прямого злого умислу — суто заради хайпу та лайків під соусом «я знаю таємну правду».  Комунальний шантаж: мільярди на папері та реальність під обстрілами  Триває інформаційна атака на Харків через «борги міста». У медіапросторі активно поширювалася інформація про «катастрофічні комунальні борги» Харкова, що подавалося як управлінський колапс прифронтового міста. Створено за допомогою Gemini  ЩО тут не так? Мер Харкова Ігор Терехов в інтерв'ю «Укрінформу» спростував ці закиди та розставив крапки над «і» у фінансовій реальності міського господарства. Позиція Ігоря Терехова: Харків повністю закриває всі поточні фінансові зобов'язання — місто поточних боргів не має. Озвучені мільярдні цифри — це заборгованість самого населення, яка накопичувалася ще з 2010 року, а також невиплачена державою компенсація за різницю в тарифах. Спроба звинуватити мерію у боргах — це скоординована інформаційна атака.Маніпуляція №1. «Місто залізло в борги». Реальність: поточних боргів у самого міста чи комунальних підприємств (КП) немає — Харків сплачує усім і за все вчасно. Озвучена сума у 8,5–8,7 млрд грн — це борг населення, який тягнеться з 2010 року. Вимагати зараз ці гроші з харків'ян, чиє житло розтрощене обстрілами або які були змушені евакуюватися — це абсурд, позбавлений людяності та логіки.Маніпуляція №2. Провина за дисбаланс лежить на місцевій владі. Реальність: головне джерело паперових боргів КП — це невиплачена державою компенсація за різницю в тарифах. Влада в країні змінювалася роками (президенти, прем'єри), а механізм компенсацій так і не запрацював належним чином. Якщо звести баланс того, що держава винна Харкову за тарифи, і паперових боргів КП — невідомо, на чию користь буде цей рахунок.Маніпуляція №3. Нардепи закидають мерії фінансову неспроможність. Реальність: окремі народні депутати, які розганяли цю тему, самі ж голосують за державний бюджет. Питання, чому вони як законодавці не заклали в бюджет кошти на покриття різниці в тарифах для прифронтових міст, залишається відкритим. Штрафні санкції, якими лякають КП — це суто «кошти на папері». НАВІЩО це потрібно? Росія активно «пушила» цю тему через свої канали, щоб створити штучну паніку у Харкові — місті, яке й так щоденно перебуває під обстрілами, але забезпечене теплом, водою та світлом. Головна політична мета ворога — спробувати штучно протиставити мерів великих прифронтових міст центральному уряду, спровокувавши внутрішній політичний розкол під час війни.Російське ІПсО також використало внутрішньополітичну ворожнечу та гонитву деяких українських політиків за дешевим хайпом. Можна припустити, що окремі народні обранці стали інструментом пропаганди, розкручуючи тему комунальних боргів без розуміння реальної структури бюджету.  Таблоїдні пристрасті: як Росія намагається зірвати датсько-український оборонний контракт Датські видання (Ekstra Bladet та Jyllands-Posten) опублікували матеріали про будівництво в Данії заводу з виробництва ракетного палива українською компанією Fire Point за підтримки великих інвесторів (зокрема власників мережі JYSK). Коли розгортаєш матеріал Ekstra Bladet, «замовний» характер і штучне притягування тем просто кричать із кожної шпальти. ЩО тут не так? Ви тільки подивіться на ці обіймашки та звернить увагу на масштаб. Метте на фото виглядає набагато більшою за Єрмака, що може свідчити про те, що її фігура була вирізана з іншого фото та вставлена сюди. По-друге, контакт рук. Рука Метте на плечі Єрмака виглядає нечітко, а пальці мають нечіткі контури, що є поширеною помилкою при монтажі. Для пересічного датчанина розбірки в українському офісі чи прізвища українських посадовців на кшталт Єрмака — це повна китайська грамота. Їм це абсолютно байдуже. Але датський таблоїд свідомо використовує ці образи, і ось чому це зроблено так грубо. Головна мішень — свій прем'єр Метте Фредеріксен. Спільні селфі — це класичний таблоїдний прийом створення асоціативного ряду. Журналісти спеціально підібрали максимально неформальні, «обіймальні» фото (там навіть є підзаголовок «Krammebamsen Andrij Jermak» — щось на кшталт «плюшевий ведмедик для обіймів Андрій Єрмак»), щоб створити ілюзію кулуарної, мало не сімейної змови за спиною датського суспільства. Навіщо намішано стільки облич, інфографіки та дрібних довідок? Щоб у читача, який не заглиблюється в деталі, створити стійке відчуття: «Ого, яка величезна і заплутана корупційна мережа!». Це класична таблоїдна «заказуха» під вибори чи внутрішні політичні розбірки. Російська пропаганда миттєво підхопила ці публікації, щоб заявити про «міжнародний корупційний скандал» та нібито зупинку проєкту. А ось що пише інше видання – Jyllands-Posten. Журналисты решили проверить российскую ИПсО про те, що «все – кінець співпраці України та Данії, проект Fire Point тепер буде закрито».Попри заяви про «згортання проєкту», журналісти Jyllands-Posten відвідали майданчик біля авіабази Скридструп і зафіксували: робота йде на повну потужність, запуск планується на 2026 рік. Мер Хадерслева також підтвердив, що жодних змін немає. Міністерство промисловості та Міністерство оборони Данії офіційно заявили, що співпраця триває, а підстав говорити про проблеми чи правопорушення немає. Українські антикорупційні органи (НАБУ, САП) також не мають жодних кримінальних проваджень щодо Fire Point. Все звинувачення пропаганди тримається на анонімних «плівках» із соцмереж. НАВІЩО це потрібно? Поява українського ракетного заводу на території НАТО — це пряма загроза для РФ, адже таке виробництво недосяжне для російських обстрілів. Головна мета вкиду — зірвати контракт.Бачимо також тиск на інвесторів: максимально роздмухати тему «токсичності» та «корупції», щоб злякати великих датських донорів (Lars Larsen Group / JYSK) і змусити їх забрати капітал через репутаційні ризики. З одного боку — реальний закордонний медіапроцес із притаманним західній пресі пошуком сенсацій, з іншого — те, як ці публікації моментально вихоплює ворожа пропаганда, перекручує та використовує як таран для зриву стратегічного оборонного контракту.  Конфуціанський тролінг у Пекіні На перший погляд, перед нами традиційний помпезний подарунок у золотій рамі для закордонного лідера. Але якщо придивитися до художньої цінності цього полотна, стає очевидним: перед нами класична дешовка з розряду інтернет-оголошень «намалюємо портрет за вашим фото». Фото Reuters.  Китайські «митці» навіть не намагалися приховати конвеєрне походження малюнка. Фігури просто скопійовані з реальних пресфотографій, злегка оброблені цифровим ефектом «під олію» і перенесені на полотно. ЩО тут не так? Проте найсмішніше тут — не халтурна якість, а закладений у малюнок політичний табель про ранги. Навіть у такому швидкому замовленні китайці чітко прописали ієрархію: Сі Цзіньпін стоїть попереду, крупним планом, упевнено дивлячись у майбутнє. Путіна ж засунули на задній план і зробили візуально меншим.  Тож поки російська делегація радіє «великому визнанню», Пекін просто вручив гостеві копійчану роздруківку, яка прямо в очі каже: «Твоє місце — за спиною старшого партнера». До РЕЧІ Відомий харківський підприємець та громадський діяч Едуард Рубін на своїй сторінці у Facebook опублікував чарівний детальний розбір культурної програми, яку Пекін підготував для візиту військового злочинця Путіна.  У Стародавньому Китаї вибір мелодій для іноземних послів чітко вказував на їхнє реальне місце в імперській ієрархії. Аналізуючи дбайливо складений для гостя плейлист, Едуард Рубін розшифровує крижане дипломатичне презирство Пекіна: «Половецькі танці» Бородіна: сюжет опери символічний — руський князь зазнає поразки і потрапляє в полон до східного хана Кончака, який з панського плеча влаштовує для бранця розваги. Пекін буквально демонструє мізансцену: перед ними — залежний гість, чию долю вирішує Схід. «Розповідь царевича Календера» Римського-Корсакова: календери — це мандрівні дервіші-жебраки. У казці принц втрачає багатство, владу і блукає світом із простягнутою рукою. Важко знайти точніший і уїдливіший натяк на лідера рф, який приїхав випрошувати технології та економічну підтримку. «Танець маленьких лебедів» Чайковського: для всього пострадянського простору «Лебедине озеро» — це залізобетонний маркер державного перевороту, смерті вождя і краху системи. Виконання цього фрагменту перед чинним правителем рф є найпрозорішим натяком на крихкість його влади. «На мосту Лугоу»: відсилання до інциденту 1937 року, з якого почалася повномасштабна війна Китаю проти японського вторгнення. Цим номером КНР підкреслює: ми зосереджені на власних національних інтересах і не збираємося жертвувати ними заради чужих авантюр. «Незабутній вечір»: традиційна пісня, якою в Китаї десятиліттями закривають новорічні телеефіри. Мовою дипломатії це означає лише одне: «Шоу закінчено, аудієнція завершена, час на вихід». Фото з відкритих джерел. НАВІЩО це потрібно Китаю? Клінічна глухота російської делегації: російська верхівка радісно кивала в такт, але Пекін наочно демонструє власному чиновницькому апарату та внутрішній аудиторії, що Росія остаточно перейшла у статус «молодшого партнера» (чи навіть васала) КНР.  ШІ-аферист вищого гатунку Дуганперевершив... Дугіна Видання MostMedia опублікувало напрочуд компліментарний матеріал про Джона Марка Дугана під кокетливим заголовком «Озорной американець, якому подобається тролити...». Дуган підноситься як ексцентричний «незалежний журналіст» і перший громадянин США, який потрапив під санкції Євросоюзу. Мем створено за допомогою Gemini. Ідея Олени Зеленіної. ЩО тут не так? Чудовий сюжет для абсурдистського ситкому, де головне — не перепутати! Мимовільна смішна асоціація Дугін та Дуган! Дугін — бородатий «філософ» у містичному екстазі, який десятиліттями пише титанічні та нудні трактати про «велику Євразію», порятунок від загниваючого Заходу та священну геополітику.Дуган — колишній коп із сонячної Флориди, який крутить дівчат, освоює бюджети, запускає нейромережі й чхати хотів на всю цю «сакральну геополітику», поки за переодягання в жіночі сукні та конвеєрний запуск фейкових сайтів справно платять. Проте за фасадом «веселого троля» ховається фігура безпрецедентного міжнародного афериста. Колишній морпіх та екс-поліцейський із Флориди, Дуган у 2016 році втік до Росії на приватному літаку, переодягнувшись у перуку та жіночий одяг, рятуючись від ФБР. У США його звинувачували в масштабному кібершантажі, зламі баз даних та зливі особистої інформації тисяч суддів, прокурорів і своїх колишніх колег по поліції. Отримавши притулок у РФ, цей авантюрист знайшов справжню золоту жилу — торгівлю масштабною брехнею у промислових обсягах. Як одному втікачу-копу вдалося досягти такого міжнародного впливу? Відповідь проста: він вчасно осідлав технології ШІ й поставив виробництво дезінформації на потік. Розслідування The Washington Post та Кіберкомандування США довели, що Дуган створив і курує гігантську «фабрику наративів» — мережу з понад 150 (!) фальшивих новинних сайтів. ШІ генерує тисячі текстів бездоганною англійською, маскуючи їх під авторитетні західні видання (на кшталт The London Crier або DC Weekly). Це не «незалежна журналістика», а високотехнологічне шахрайство. Матеріал подає його як «першого американця під санкціями ЄС» із відтінком гордості. Проте санкції накладено не за «іншу думку», а за пряму роботу на ГРУ РФ. Саме через його мережу сайтів розганялися найбрудніші фейки про Україну.  Майже третина українців стикалася зі спробами зламу акаунтів – опитування Viber Команда Rakuten Viber провела опитування серед близько 15 тисяч користувачів в Україні щодо кібербезпеки та захисту персональних даних.За його результатами, 29% українців стикалися зі спробами зламу акаунтів, а 13% – уже зазнали негативних наслідків.Ще 16% змогли вчасно зреагувати та уникнути проблем, тоді як лише 19% заявили, що ніколи не стикалися з такими ситуаціями навіть у колі знайомих.Водночас більшість українців хоча б опосередковано знайомі з проблемою: 52% кажуть, що злам траплявся у їхніх знайомих. Попри це, значна частина користувачів ігнорує базові правила безпеки. Зокрема, 38% опитаних не використовують жодних методів захисту даних, покладаючись на те, що «нічого не станеться». Читайте також: Палаючий театр Карабасів-Барабасів: як намагаються врятувати морду Путіна Для нас з вами важливо бачити не лише заголовки, а й процеси за ними. Помічати зв'язки між подіями, які зазвичай розглядають окремо. Не приймати готові інтерпретації і не переказувати загальноприйняті наративи — а розбиратися самостійно, у фактах, мотивах та наслідках. Один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

         ]]></full-text></item><item><title>&#x423; &#x411;&#x430;&#x43B;&#x430;&#x43A;&#x43B;&#x456;&#x457; &#x440;&#x43E;&#x441;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x43E;&#x43A;&#x443;&#x43F;&#x430;&#x43D;&#x442;&#x438; &#x437;&#x440;&#x443;&#x439;&#x43D;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x445;&#x440;&#x430;&#x43C;. &#x417;&#x430;&#x433;&#x430;&#x43B;&#x43E;&#x43C; &#x443; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x442;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x440;&#x430;&#x436;&#x434;&#x430;&#x43B;&#x438; 9 &#x43B;&#x44E;&#x434;&#x435;&#x439;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/vijna/u-balakliyi-rosijski-okupanti-zrujnuvali-hram-zagalom-u-misti-postrazhdali-9-lyudej</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70759</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x412;&#x456;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x440;&#x444; 23 &#x442;&#x440;&#x430;&#x432;&#x43D;&#x44F; &#x432;&#x434;&#x430;&#x440;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43E; &#x411;&#x430;&#x43B;&#x430;&#x43A;&#x43B;&#x456;&#x457; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x43E;&#x431;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x442;&#x456;. &#x41F;&#x456;&#x434; &#x430;&#x442;&#x430;&#x43A;&#x43E;&#x44E; &#x43E;&#x43F;&#x438;&#x43D;&#x438;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x44C; &#x431;&#x443;&#x434;&#x456;&#x432;&#x43B;&#x44F; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x442;&#x435;&#x441;&#x442;&#x430;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x446;&#x435;&#x440;&#x43A;&#x432;&#x438;.</description><category>&#x412;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x430;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a12170d6a055.webp" type="image/webp"/><pubDate>Sat, 23 May 2026 22:52:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Про це повідомили керівник МВА Віталій Карабанов та ДСНС. Рятувальники зазначили, що це була друга атака на Балаклію за день. Унаслідок влучання ударного БпЛА в будівлі церкви зайнялась пожежа на площі 1300 м кв., стались значні руйнування. Людей в момент удару у храмі не було.  Під удар також потрапили цивільні об’єкти, через що в місті почалися пожежі, а дев’ятеро людей отримали поранення різного ступеня важкості.Список руйнувань чималий – дісталося багатоповерхівці, будівлі пошти, готелю, кав’ярні, школі та спорткомплексу. Крім того, вибухами понівечило дев’ять автомобілів.Рятувальники, медики та комунальники виїхали розгрібати наслідки та гасити вогонь одразу після вибухів попри ризик повторних ударів.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм  ]]></full-text></item><item><title>&#x426;&#x435;&#x43D;&#x442;&#x440;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x444;&#x43E;&#x43D;&#x442;&#x430;&#x43D; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x437;&#x43D;&#x43E;&#x432;&#x443; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x44E;&#x432;&#x430;&#x432; &#x43F;&#x456;&#x441;&#x43B;&#x44F; &#x447;&#x43E;&#x442;&#x438;&#x440;&#x438;&#x440;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x440;&#x432;&#x438;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/life/centralnij-fontan-harkova-znovu-zapracyuvav-pislya-chotiririchnoyi-perervi</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70761</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41A;&#x43E;&#x43C;&#x443;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x443;&#x432;&#x456;&#x43C;&#x43A;&#x43D;&#x443;&#x43B;&#x438; &#x444;&#x43E;&#x43D;&#x442;&#x430;&#x43D; &#x443; &#x441;&#x430;&#x434;&#x443; &#x428;&#x435;&#x432;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x43A;&#x430;</description><category>&#x41B;&#x430;&#x439;&#x444;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a122bf19e2a4.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Sat, 23 May 2026 21:26:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Про це повідомляє Харківська міськрада. «У саду ім. Шевченка після чотирьох років перерви знову запрацював фонтан! Улюблена локація для відпочинку жителів міста була вимушено не працювати з початку повномасштабного вторгнення, тож відновлення роботи фонтану має для багатьох символічне значення. Цей водограй став одним із кількох фонтанів, які повернулися до роботи у травні цього року. 1 травня в Олександрівському сквері на ХТЗ запустили фонтан. 6 травня на бульварі Юр’єва у Немишлянському районі ввімкнули ще один фонтан — його обладнання тестували протягом тижня. Харків поступово готується до теплих днів: окрім запуску фонтанів, у місті продовжують роботи з озеленення. Комунальні служби і пресслужба мерії повідомляють про висадження дерев у двох локаціях поблизу водойм. На Лопанській набережній упорядковують сквер: біля флагштока висадили п’ять дорослих лип, а навпроти — кущі калини. В Основ’янському лугопарку також з’явилися липи — висадили перші десять дерев із запланованої алеї.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x417;&#x430; 4 &#x43C;&#x456;&#x441;&#x44F;&#x446;&#x456; 2026 &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x441;&#x443;&#x431;&#x2019;&#x454;&#x43A;&#x442;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x433;&#x43E;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x440;&#x44E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x441;&#x43F;&#x43B;&#x430;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x434;&#x43E; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x446;&#x435;&#x432;&#x438;&#x445; &#x431;&#x44E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x442;&#x456;&#x432; 2 309,2 &#x43C;&#x43B;&#x43D; &#x433;&#x440;&#x43D; &#x454;&#x434;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/za-4-misyaci-2026-roku-subyektami-gospodaryuvannya-harkivshini-splacheno-do-miscevih-byudzhetiv-2-3092-mln-grn-yedinogo-podatku</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами ГУ ДПС у Харківській області]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70739</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x414;&#x43E; &#x431;&#x44E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x442;&#x456;&#x432; &#x434;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E; &#x43D;&#x430;&#x434;&#x456;&#x439;&#x448;&#x43B;&#x43E; 205,1 &#x43C;&#x43B;&#x43D; &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x435;&#x43D;&#x44C;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/23_05_26/6a11960bc2433.png" type="image/png"/><pubDate>Sat, 23 May 2026 14:48:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Про це повідомила в .о. начальника Головного управління ДПС у Харківській області Світлана Подсоха.  За її словами, у поточному році надходження єдиного податку збільшилися на 10,7 % або на 224,1 млн грн у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Заплановані показники виконано на 109,7 %, до бюджетів додатково надійшло 205,1 млн гривень.  Світлана Подсоха підкреслила, що для громад Харківщини єдиний податок є одним з ключових джерел формування їхніх бюджетів. Він складає 24,4 % від загальних надходжень до місцевих бюджетів за січень – квітень 2026 року.  Стабільні надходження від платників, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, забезпечують фінансування важливих соціальних проєктів, комунальних підприємств, медицини і освітніх закладів, спрямовуються на підтримку і відбудову інфраструктури», - зазначила Світлана Подсоха.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41C;&#x43E;&#x446;&#x430;&#x440;&#x442; &#x442;&#x430; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456; &#x43F;&#x440;&#x435;&#x43C;&#x2019;&#x454;&#x440;&#x438;: &#x44F;&#x43A; &#x437;&#x430;&#x432;&#x435;&#x440;&#x448;&#x438;&#x432;&#x441;&#x44F; KharkivMusicFest-2026 (&#x412;&#x406;&#x414;&#x415;&#x41E;)</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/video/mocart-ta-ukrayinski-premyeri-yak-zavershivsya-kharkivmusicfest-2026-video</link><dc:creator><![CDATA[Галина Половик]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70762</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x423; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x437;&#x430;&#x432;&#x435;&#x440;&#x448;&#x438;&#x432;&#x441;&#x44F; &#x43C;&#x456;&#x436;&#x43D;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x444;&#x435;&#x441;&#x442;&#x438;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x44C; &#x43A;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43C;&#x443;&#x437;&#x438;&#x43A;&#x438; KharkivMusicFest-2026. &#x424;&#x456;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x446;&#x435;&#x440;&#x442; &#x441;&#x442;&#x430;&#x432; &#x43C;&#x443;&#x437;&#x438;&#x43A;&#x43E;&#x44E; &#x43D;&#x430;&#x434;&#x456;&#x457;, &#x441;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x439; &#x43A;&#x443;&#x43B;&#x44C;&#x442;&#x443;&#x440;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x441;&#x442;&#x456;&#x439;&#x43A;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x456; &#x43F;&#x440;&#x438;&#x444;&#x440;&#x43E;&#x43D;&#x442;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x442;&#x430;.</description><category>&#x412;&#x456;&#x434;&#x435;&#x43E;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/24_05_26/6a1230d31c0a4.jpg" type="image/jpeg" video="true"/><pubDate>Sat, 23 May 2026 01:18:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[  Протягом місяця фестиваль об’єднував музикантів з різних регіонів України та світу, дарував харків’янам прем’єри, відкриття й атмосферу великого мистецтва.   За словами Марії Горбонос, виконавчої директорки фестивалю, цьогоріч KharkivMusicFest став одним із наймасштабніших за кількістю учасників від початку повномасштабної війни.  Фінальний вечір фестивалю пройшов за участі Національного ансамблю солістів «Київська камерата» під орудою німецького диригента Леонарда Вакера.   У програмі — українська сучасна музика та світова класика. Харківська публіка вперше за більш ніж сто років почула «Ноктюрн для струнних» Федора Якименка — композитора, який народився і працював у Харкові. Вперше у Харкові прозвучали камерна симфонія Євгена Станковича «Дотик янгола», а також концерт Олега Безбородька «Сталь. Фіалка. Лють», написаний у 2024 році, як "реакція на події, на життя і на смерть навколо нас".       "Коли складав цю музику, я дізнався про історію загибелі поета і воїна Максима Кривцова. За два дні до загибелі на його сторінці був опулікований вірш, якиий заверушувався словами "... Та скоріше б уже весна, щоб нарешті розквітнути Фіалкою".  Це було по всіх новинах, це було в Facebook. Звісно, що мене це вразило. І ось ті образи, які були в концерті, я відчував, що вони пов'язані з війною. І мене от якось пронизало оці три слова - це була фіалка Максима. Це була сталь, як символ «Азовсталі». Це була також лють. Ці слова відбивають ті емоції, закладені в цій музиці. Для мене було б важливо через музику дати також слухачу це відчути", - сказав композитор Олег Безбородько.    Солісти вечора — українська скрипалька, Народна артистка України Богдана Півненко, піаністи, лауреати численних міжнародних конкурсів та фестивалів Дмитро Таванець і Олександра Зайцева.  Наступної весни організатори фестивалю KharkivMusicFest чекають у Харкові шанувальників високої музики на уже ювілейний, 10-й KharkivMusicFest.   "Слоган нашого фестивалю KharkivMusicFest-2026 - «Історія про майбутнє». Дивлячись на нього, мені згадуються слова Мартіна Лютера Кінга: I have a dream - «Я маю мрію». Я маю мрію, щоб ця війна якомога швидше закінчилася. Щоб тисячі шанувальників класичної музики приїжджали до нашого міста. Щоб приїздили поціновувачі музики з-за кордону. І щоб на сценах Харкова виступали найкращі музиканти світу", - сказав під час закриття президент фестивалю KharkivMusicfest Сергій Політучий. За темою:Класика в прифронтовому місті: як відкривався KharkivMusicFest-2026 (ВІДЕО)У Харкові після перерви виступить Дитячий симфонічний оркестр. З репетиції унікального колективу (ВІДЕО)Слухали, малювали, фантазували. У Харкові дітей запросили на особливий концерт (ВІДЕО)Більше півтора місяці високої музики під землею. У Харкові завершився міжнародний фестиваль (ВІДЕО)Історії успіхів харківських музичних прем'єр. У прифронтовому місті відбувся концерт-подорож (ВІДЕО)Наш обов'язок - підтримати харків'ян. У прифронтовому місті стартував Kharkiv Music Fest (ВІДЕО)Фінал KharkivMusicFest-2023: світова прем’єра та нові імена (ВІДЕО) Слідкуйте за нами в соціальних мережах! Телеграм   Фейсбук   Інстаграм    ]]></full-text></item><item><title>&#x41D;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x456; &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x43E;-&#x435;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $212,1 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/na-harkivshini-z-pochatku-roku-zdijsneno-importno-eksportnih-operacij-na-dollar2121-mln</link><dc:creator><![CDATA[Світлана Єгорова]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70734</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41D;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x456; &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x43E;-&#x435;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $212,1 &#x43C;&#x43B;&#x43D; &#x43D;&#x430; &#x441;&#x430;&#x439;&#x442;&#x456; Gromada Group Media | &#x41D;&#x430; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x456; &#x437; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x443; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x437;&#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x43E; &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x43E;-&#x435;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439; &#x43D;&#x430; $212,1 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/22_05_26/6a10b45ab1c6a.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 22 May 2026 20:40:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[У порівнянні з аналогічним періодом минулого року відбулось збільшення товарообігу на $24,6 млн (січень-квітень 2026 -  $187,4 млн), тож відзначаємо зростання імпортно-експортних операцій по багатьох товарних позиціях. Також фіксуємо позитивну динаміку  не тільки у зрівнянні з минулим роком, а і щомісяця», - повідомляє керівник Харківської митниці Андрій Танцеров. Так, товарообіг у січні 2026 року склав $43,1 млн, у лютому -  $47,0 млн,  у березні він склав $59,6 млн, а у квітні цей показник досяг позначки  у $62,1 млн. Частка експорту в загальному  товарообігу складає $117,7 млн, імпорту - $94,4  млн. Найпопулярнішим товаром, який імпортувався в Україну протягом січня-квітня 2026 року в Харківському регіоні, стали полімери — 19,96%.  Також це такі товари, як електричні машини, обладнання — 10,30%; котли, машини — 10,09%, алюміній та вироби з нього — 9,12%. Серед країн імпорту - Китай, Туреччина, Індія, Польща та США. Натомість серед товарів, які експортувалися з країни в лідерах електричні машини — 12,25%. Крім того, українці експортували котли, машини — 11,56%; меблі, постільні речі — 8,26%; молочні продукти — 5,85%; залишки та відходи харчової продукції (шрот соняшниковий) — 5,40%; готові продукти із зерна- 5,16%.Основною країною експорту залишається Польща, куди експортують найбільше олію соняшникову, макуху.Серед інших країн експорту  Молдова, Литва, Німеччина та Казахстан.   Кількість представників бізнесу, які працювали в зоні діяльності Харківської митниці у січні-березні 2026 року, склала 602 суб’єкта.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#xAB;&#x412;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x432;&#x43B;&#x435;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x438;&#x43D;&#x430;&#x454;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x435; &#x437; &#x431;&#x435;&#x442;&#x43E;&#x43D;&#x443;&#xBB;: &#x443; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x432;&#x456;&#x434;&#x431;&#x443;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x44F; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x44F; &#xAB;&#x420;&#x43E;&#x437;&#x431;&#x438;&#x442;&#x435; &#x441;&#x435;&#x440;&#x446;&#x435;&#xBB; &#x442;&#x430; &#x441;&#x442;&#x430;&#x440;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x43E; &#x432;&#x435;&#x43B;&#x438;&#x43A;&#x435; &#x43E;&#x43F;&#x438;&#x442;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43C;&#x456;&#x441;&#x442;&#x44F;&#x43D;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/vidnovlennya-pochinayetsya-ne-z-betonu-u-harkovi-vidbulasya-podiya-rozbite-serce-ta-startuvalo-velike-opituvannya-mistyan</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами Urban Reform]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70735</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x423; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x432; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x440;&#x456; Scena5 &#x432;&#x456;&#x434;&#x431;&#x443;&#x43B;&#x430;&#x441;&#x44F; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x456;&#x44F; &#x201C;&#x420;&#x43E;&#x437;&#x431;&#x438;&#x442;&#x435; &#x441;&#x435;&#x440;&#x446;&#x435;&#xBB; &#x432;&#x456;&#x434; &#x43E;&#x444;&#x456;&#x441;&#x443; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x440;&#x43E;&#x437;&#x432;&#x438;&#x442;&#x43A;&#x443; Urban Reform</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/23_05_26/6a10c6df490e4.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 22 May 2026 19:49:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Подія поєднала перформанс, відкритий мікрофон і запуск великого онлайн-опитування жителів Харкова про майбутнє центру міста.дія. Захід об’єднав представників локальних спільнот, митців, архітекторів, урбаністів, дослідників, підприємців, екологів, волонтерів та усіх небайдужих мешканців міста, які продовжують підтримувати життя Харкова сьогодні. Відновлення починається не з бетону. Воно починається зі спільного бачення. Цей проєкт — про те, як знову відчути себе вдома», — зазначають в Urban Reform .Для команди, більшість якої — харків’яни, робота з містом є особистою. Центр Харкова зазнав значних руйнувань, водночас він  залишається місцем концентрації міського життя, культурної пам’яті та локальних ініціатив. Проєкт «Харків: Спільне майбутнє» спрямований на підтримку раннього відновлення центральної частини міста через поєднання міських досліджень із широким залученням мешканців та локальних спільнот. Його мета — сформувати відкриту платформу для діалогу про майбутнє центру Харкова, його роль у структурі міста, можливі сценарії трансформації та ключові пріоритети розвитку. Голова Urban Reform Олександра Нарижна наголошує, що сьогодні відновлення Харкова потребує насамперед переосмислення ролі міста та його центральної частини: Центр завжди був обличчям Харкова. Руйнування та зміни культурного ландшафту особливо відчутні саме тут. Ми хочемо говорити про ментальний каркас відновлення й бачимо центр як сцену, що об’єднує все місто». Фото надано командою Urban Reform Під час події було представлено:— проєкт «Харків: Спільне майбутнє», присвячений ранньому відновленню центральної частини міста;— запуск відкритого онлайн-опитування для мешканців Харкова, покликане зібрати досвід, потреби, очікування та бачення майбутнього міста;— перформанс «Розбите серце» від Театр Очерет — незалежного харківського театру, створеного як культурний осередок для об’єднання творчих ініціатив та розвитку сучасного театрального мистецтва у місті — про пам’ять і пошук нових форм міста— відкритий мікрофон, під час якого харків’яни та харків’янки ділилися особистими історіями. Одним із головних запитів, що звучав під час події від жителів Харкова, стала потреба бути повноцінними учасниками процесів відновлення міста.”, — говорить Олександра Нарижна, голова Urban Reform. Як долучитися?Проходьте опитування про центр Харкова за посиланням: форма опитуванняСтежити за оновленнями проєкту можна на сторінках Urban Reform у соціальних мережах та на сайті проєкту “Харків:Спільне майбутнє” Фото надано командою Urban Reform Про організаторівПроєкт реалізує ГО «Міські реформи» / Urban Reform за у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції. Reform — офіс просторового розвитку, що працює у сфері сталого міського розвитку, стратегічного та просторового планування та залучення мешканців до процесів прийняття рішень. Команда поєднує міські дослідження, роботу з даними та партисипативні підходи, допомагаючи громадам формувати бачення розвитку та впроваджувати практичні зміни у міському середовищі.     Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41D;&#x430; &#x43C;&#x435;&#x436;&#x456;: &#x44F;&#x43A; &#x41A;&#x440;&#x430;&#x441;&#x43D;&#x43E;&#x43A;&#x443;&#x442;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x430; &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x438;&#x43B;&#x430; &#x432;&#x438;&#x43A;&#x43B;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x438; &#x43D;&#x430; &#x443;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x43B;&#x456;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x438;&#x439; &#x43A;&#x440;&#x435;&#x430;&#x442;&#x438;&#x432;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/statti/na-mezhi-yak-krasnokutska-gromada-peretvorila-vikliki-vijni-na-upravlinskij-kreativ</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70729</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#xAB;&#x42F;&#x43A;&#x431;&#x438; &#x441;&#x430;&#x43C;&#x435; &#x43D;&#x435; &#x446;&#x44F; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x430;, &#x44F;&#x43A;&#x431;&#x438; &#x43D;&#x435; &#x432;&#x442;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;, &#x432;&#x441;&#x456; &#x433;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x434;&#x438; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438; &#x440;&#x43E;&#x437;&#x432;&#x438;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x431; &#x441;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x456; &#x43D;&#x435;&#x439;&#x43C;&#x43E;&#x432;&#x456;&#x440;&#x43D;&#x438;&#x43C;&#x438; &#x442;&#x435;&#x43C;&#x43F;&#x430;&#x43C;&#x438;, &#x43C;&#x430;&#x44E;&#x447;&#x438; &#x442;&#x430;&#x43A;&#x443; &#x43A;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x441;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x443; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x442;&#x440;&#x438;&#x43C;&#x43A;&#x443; &#x437; &#x431;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x43C;&#x456;&#x436;&#x43D;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43F;&#x430;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x435;&#x440;&#x456;&#x432; &#x442;&#x430; &#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D; &#x404;&#x432;&#x440;&#x43E;&#x43F;&#x435;&#x439;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x421;&#x43E;&#x44E;&#x437;&#x443;. &#x410;&#x43B;&#x435; &#x43C;&#x438; &#x456; &#x442;&#x430;&#x43A;, &#x43F;&#x43E;&#x43F;&#x440;&#x438; &#x432;&#x441;&#x435;, &#x43D;&#x435; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x43E; &#x441;&#x442;&#x43E;&#x457;&#x43C;&#x43E; &#x2014; &#x43C;&#x438; &#x440;&#x443;&#x445;&#x430;&#x454;&#x43C;&#x43E;&#x441;&#x44F; &#x432;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434;, &#x437;&#x430;&#x43B;&#x443;&#x447;&#x430;&#x454;&#x43C;&#x43E; &#x434;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x432; &#x456; &#x432;&#x447;&#x438;&#x43C;&#x43E;&#x441;&#x44F; &#x436;&#x438;&#x442;&#x438; &#x437;&#x430;&#x43D;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#xBB;.</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/22_05_26/6a1075c01f2aa.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Fri, 22 May 2026 18:17:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Ці слова голови Краснокутської селищної ради Харківської області Ірини Карабут, що прозвучали в ефірі аналітичної програми «Голос громади» Харківського прес-клубу (автор і ведучий — Олександр Швець), якнайкраще описують сучасну філософію українського локального самоврядування. Краснокутщина опинилася унікальним, стокілометровим «рівновіддаленим» центром між трьома великими обласними містами — Харковом, Сумами та Полтавою. Таке географічне положення в умовах повномасштабного вторгнення та активізації бойових дій на прикордонні перетворило громаду на стратегічний гуманітарний, соціальний та інфраструктурний хаб, де кожен управлінський крок вимагає справжнього креативу, сміливості та нестандартних підходів.  Нове дихання попри втрату гігантів Життя під постійні звуки сирен та вибухів, регулярні прильоти ворожих безпілотників — це реальність, яка, здавалося б, мала паралізувати будь-яку ініціативу. Ситуація ускладнюється тим, що ворог цілеспрямовано б'є по цивільних підприємствах, які є основними платниками податків до місцевого бюджету. Зокрема, серйозних ударів зазнало відоме Сахалінське нафтогазоконденсатне родовище — одне з найбільших в Україні, яке розташоване на території громади. ДОВІДКА «Громади» "Сахалінка" – один з найбільших майданчиків вуглеводнів в Україні, розташований у Харківській області. Його доведені запаси – близько 15 млрд куб м газу, 1,7 млн тонн газового конденсату та приблизно стільки ж нафти. Фото: УНІАН. Колаж Олени Зеленіної.Рашисти вже вчетверте атакували родовище дронами. Зараз громада щомісяця втрачає понад 9 мільйонів гривень рентної плати, яка раніше була драйвером розвитку. Попри безпекові ризики, місцева влада спільно з державними органами оперативно ліквідує наслідки атак, і, як ексклюзивно поділилася очільниця громади, їм вдалося вирішити критичну проблему: відновити газопостачання для понад сотні приватної оселі в одному з прилеглих сіл, мешканці якого через обстріли промислової зони тривалий час залишалися без блакитного палива. Фото: Краснокутська селищна рада.Проте справжнім відкриттям ефіру став той факт, що внутрішнє переформатування громади відбулося завдяки людям, які через війну втратили все.  Свого часу Краснокутщина зареєструвала близько 24 тисяч внутрішньо переміщених осіб із Харкова, Куп'янська, Донеччини та Луганщини.   Згодом потік зменшився наполовину, але через нещодавні запеклі обстріли Богодухова та прикордонної Великої Писарівки кількість біженців знову стрімко зростає. Але замість того, щоб стати тягарем, переселенці перетворилися на рушійну силу місцевої економіки. Багато хто з них адаптувався, відкрив тут власний бізнес із нуля, працевлаштувався у фермерські господарства чи медичні заклади. Вони самотужними зусиллями перезапускають громаду, стаючи новими сумлінними платниками податків. Фото: Краснокутська селищна рада.Підприємство з вирощування еко-малини.   Соціальний креатив: ліфти для лежачихта міжмуніципальні договори Старіння населення та колосальний наплив самотніх літніх людей, евакуйованих із зони активних бойових дій, поставили перед місцевими соціальними службами надважке завдання.Стаціонарне відділення Центру надання соціальних послуг, яке раніше було розраховане лише на 30 осіб, довелося терміново розширювати. За кошти місцевого бюджету тут провели капітальний ремонт, встановили ліфти й спеціальні підйомники, повністю оновили обладнання для кухні та їдальні, а також удвічі збільшили штат працівників, адже дві третини нинішніх мешканців закладу — це лежачі хворі з деокупованих чи понищених Золочева, Дергачів та Харкова. Оскільки утримання однієї людини у стаціонарі коштує понад 15 тисяч гривень на місяць, Краснокутськ запровадив абсолютно унікальну для України практику міжмуніципального партнерства у соціальній сфері. Коли сусіднім прифронтовим громадам немає куди евакуювати та де прихистити самотню немічну людину, Краснокутська селищна рада укладає з ними офіційний договір, і та громада, звідки прибув переселенець, перераховує цільову субвенцію на його утримання. Це дозволяє рятувати життя та знімати критичне фінансове навантаження з одного локального бюджету. Паралельно з цим колосальний тиск витримує комунальна сфера. Влада громади згадує, як у перші роки війни обсяг твердих побутових відходів через масовий наплив людей зріс у рази.Навіть у цих умовах Краснокутськ зміг повністю оновити автопарк спецтехніки (частково за власні кошти, частково завдяки німецьким та американським партнерам) та кардинально розширити мережу організованого вивозу сміття, охопивши майже всі старостати. При цьому селищна рада взяла на себе левову частку витрат: якщо для мешканців тариф становить усього 25 гривень з особи, то реальна вартість вивозу сміття на сміттєпереробний завод у Богодухів сягає 140 гривень, і цю різницю повністю дотує громада.  Екологічний бренд та преси в лісосмугах Ще одна інновація Краснокутщини — тотальна цифровізація та грантова робота. Створений у селищній раді відділ стратегічного розвитку та муніципальних ініціатив фактично став безкоштовним консалтинговим центром для місцевого дрібного бізнесу, аграріїв та ветеранів. Фото: Краснокутська селищна рада.На тренінгу з навчальної програми з управління публічними інвестиціями для органів місцевого самоврядування, організований програмою І_CAN у м. Полтава.  Фахівці ради самотужними зусиллями пишуть грантові заявки для фермерів, допомагаючи їм виживати, купувати техніку та розміновувати землі, що межують із Сумською областю.Абсолютно новим і неочікуваним управлінським ходом для прифронтового регіону став запуск пілотного проекту з роздільного збору та пресування сміття, який ініціювала переселенка з Харкова Марина Олексієнко. Сьогодні в населених пунктах громади поруч зі звичайними баками з'являються мобільні локації з простими, але ефективними пресами для пластику та алюмінію, створеними місцевими винахідниками. Комунальники збирають цю сировину і здають переробникам, заробляючи кошти, а лісосмуги та ліси, куди раніше десятиліттями звозили непотріб, нарешті очистилися. На порушників, які намагаються діяти по-старому, активно полюють поліцейські офіцери громади — цей інститут разом із новою службою офіцерів-рятувальників ДСНС тут вважають однією з найуспішніших реформ у державі. Фото: Краснокутська громада. Більше того, за підтримки Міністерства закордонних справ Словенії в Краснокутському ліцеї реалізували унікальний екологічний проект «Екогромада». Тут встановили сучасні компостери та навчальну теплицю, причому обов'язковою умовою було використання обладнання з маркуванням «Зроблено в Україні». Школярі самі збирають листя, перетворюють його на компост для шкільних клумб, а головне — виховують нову еко-культуру у своїх батьків.  Дорожній виклик: «Ми завалені листами від військових…» Аналізуючи реформу децентралізації, у громаді погоджуються з експертними думками про необхідність запровадження інституту префектів за французьким зразком для конструктивного нагляду за законністю рішень, а не карального контролю. Водночас місцеве самоврядування стикається з серйозною інфраструктурною несправедливістю, яка під час війни переростає в логістичний глухий кут. Через територію Краснокутщини проходять три великі автошляхи державного значення та мережа місцевих доріг між селами. Наразі всі вони перебувають у критичному, незадовільному стані, оскільки капітальних ремонтів тут не бачили вже чотири-п'ять років. Проте весь шквал критики та емоційного невдоволення від водіїв, військових та цивільних падає саме на голову громади. Ми завалені листами від військових, які потребують якісної логістики для евакуації та переміщення техніки, але закон чітко забороняє нам витрачати кошти місцевого бюджету на балансові об'єкти держави. У 2023 році, маючи солідну державну дотацію у 34 мільйони гривень, ми повністю віддали її у вигляді субвенції вищим структурам, аби просто зробити проїзною стратегічну дорогу з Краснокутська на трасу Київ–Харків–Довжанський, — ділиться болем Ірина Карабут. Виходом із цієї ситуації, на думку керівництва громади, має стати фінальний акорд децентралізації: передача доріг місцевого значення безпосередньо на баланс громад разом із пропорційним перерозподілом коштів Дорожнього фонду. Тоді на місцях чітко розумітимуть, який шлях для шкільного автобуса чи військової евакуації потрібно латати негайно, не чекаючи погоджень із кабінетів у столиці чи обласному центрі. Попри всі виклики, Краснокутська громада демонструє дивовижну життєстійкість. Тут не просто чекають на перемогу, а щоденно забезпечують своє право на нормальне екологічне, соціальне та культурне майбутнє, доводячи, що найбільшою цінністю Слобожанщини є і залишаються її круті та винахідливі люди. Дивіться та слухайте наш ефір:   Читайте також: Паливний зашморг для кошика: 100 доларів за Brent, 100 гривень за хліб? "Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі. Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

   ]]></full-text></item><item><title>&#x412;&#x456;&#x434; &#x43F;&#x43E;&#x448;&#x443;&#x43A;&#x443; &#x43C;&#x456;&#x43D; &#x434;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x440;&#x44F;&#x442;&#x443;&#x43D;&#x43A;&#x443; &#x43B;&#x44E;&#x434;&#x435;&#x439;: &#x43A;&#x456;&#x43D;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x438; &#x421;&#x445;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x43E;-&#x442;&#x435;&#x440;&#x438;&#x442;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43E;&#x431;&#x2019;&#x454;&#x434;&#x43D;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x43E;&#x431;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x44F;&#x43B;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x434;&#x43E;&#x441;&#x432;&#x456;&#x434;&#x43E;&#x43C;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/vid-poshuku-min-do-poryatunku-lyudej-kinologi-shidnogo-operativno-teritorialnogo-obyednannya-obminyalisya-dosvidom</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами  Пресслужба Східного Харківського територіального управління Національної гвардії  України]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70717</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x423; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x432;&#x456;&#x434;&#x431;&#x443;&#x43B;&#x438;&#x441;&#x44F; &#x437;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x438; &#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x43A;&#x456;&#x43D;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x441;&#x43B;&#x443;&#x436;&#x431; &#x442;&#x430; &#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x438;&#x440;&#x456;&#x432; &#x43A;&#x456;&#x43D;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x433;&#x456;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43F;&#x456;&#x434;&#x440;&#x43E;&#x437;&#x434;&#x456;&#x43B;&#x456;&#x432; &#x421;&#x445;&#x456;&#x434;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x43E;-&#x442;&#x435;&#x440;&#x438;&#x442;&#x43E;&#x440;&#x456;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x43E;&#x431;&#x2019;&#x454;&#x434;&#x43D;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x41D;&#x430;&#x446;&#x456;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x433;&#x432;&#x430;&#x440;&#x434;&#x456;&#x457; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438;</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/22_05_26/6a0f867d5525c.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 21 May 2026 20:38:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Захід об’єднав фахівців, відповідальних за підготовку службових собак та організацію кінологічної діяльності у підрозділах.  Під час зборів учасники підбили підсумки роботи за попередній період, окреслили пріоритетні завдання на наступний етап служби, а також проаналізували передовий досвід західних партнерів, зокрема європейські методики дресирування службових собак. Особливу увагу приділили сучасним підходам до слідової роботи, пошуку людей під завалами, виявленню вибухових речовин, зброї та боєприпасів, а також пошуку мін.  Окремим напрямом обговорення стали передові технології у сфері надання ветеринарної допомоги службовим собакам. Йшлося про сучасні методи діагностики, тактичної медицини для тварин, швидкого реагування на поранення та підтримки фізичного стану чотирилапих помічників у бойових умовах.  «Під час зборів гвардійські кінологи поділилися знаннями та практичним досвідом, отриманим під час виконання службово-бойових завдань. Це дозволяє підвищити ефективність підготовки службових собак і покращити взаємодію між підрозділами», — розповів начальник кінологічної служби Східного Харківського територіального управління на псевдо К9.  Практична частина заходу відбулася безпосередньо в умовах, наближених до реальних. Гвардійці виїхали на один із блокпостів, де відпрацювали алгоритми дій кінологічних розрахунків під час перевірки транспорту та осіб, а також удосконалили навички виявлення небезпечних предметів і вибухонебезпечних пристроїв. Такі тренування дають змогу не лише підтримувати високий рівень підготовки, а й оперативно реагувати на сучасні виклики. Службові собаки залишаються важливим елементом системи безпеки, особливо в умовах воєнного стану», — зазначив начальник кінологічної служби 5 Слобожанської бригади «Скіф» з позивним Сірий.  За підсумками зборів учасники наголосили на необхідності подальшого впровадження сучасних методик підготовки, розвитку матеріально-технічної бази, зокрема у сфері ветеринарного забезпечення, а також посилення обміну досвідом між підрозділами. Це сприятиме підвищенню ефективності виконання завдань та зміцненню безпеки в регіоні.   Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x414;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x44F; &#x442;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x437;&#x43D;&#x438;&#x436;&#x43A;&#x430; &#x432; &#x43A;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x43A;&#x43B;&#x456;&#x43A;&#x456;&#x432;: &#x414;&#x41F;&#x421; &#x442;&#x430; &#x41C;&#x456;&#x43D;&#x446;&#x438;&#x444;&#x440;&#x438; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x443;&#x441;&#x442;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x441;&#x435;&#x440;&#x432;&#x456;&#x441; &#x443; &#x414;&#x456;&#x457;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/deklaraciya-ta-podatkova-znizhka-v-kilka-klikiv-dps-ta-mincifri-zapustili-novij-servis-u-diyi</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70716</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x414;&#x435;&#x440;&#x436;&#x430;&#x432;&#x43D;&#x430; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x430; &#x441;&#x43B;&#x443;&#x436;&#x431;&#x430; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x438; &#x441;&#x43F;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x43E; &#x437; &#x41C;&#x456;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x442;&#x435;&#x440;&#x441;&#x442;&#x432;&#x43E;&#x43C; &#x446;&#x438;&#x444;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x457; &#x442;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x441;&#x444;&#x43E;&#x440;&#x43C;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x437;&#x440;&#x43E;&#x431;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x449;&#x435; &#x43E;&#x434;&#x438;&#x43D; &#x43A;&#x440;&#x43E;&#x43A; &#x434;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x446;&#x438;&#x444;&#x440;&#x43E;&#x432;&#x456;&#x437;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x441;&#x435;&#x440;&#x432;&#x456;&#x441;&#x456;&#x432;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/22_05_26/6a0f7a1ded69f.jpeg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 21 May 2026 19:22:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Відтепер подати річну декларацію про майновий стан і доходи, а також оформити податкову знижку можна просто через портал «Дія».  Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook в. о. Голови ДПС Леся Карнаух.  За її словами, цьогоріч 176 тисяч громадян вже прозвітували про свої доходи в межах деклараційної кампанії. Тож зараз новим цифровим способом можуть скористатися ті, хто хоче отримати податкову знижку.  Подати декларацію на отримання податкової знижки громадяни можуть до кінця року. Цьогоріч ДПС вже отримала 57,4 тисячі декларацій українців, які бажають повернути частину сплаченого ПДФО за деякі витрати», – зазначила Леся Карнаух.  Важливо, що система передбачає автоматичне передзаповнення даних на основі інформації ДПС. Це значно спрощує процес подачі, мінімізує помилки та скорочує час на отримання послуги.  Як скористатися сервісом:  1. Авторизуйтеся на порталі Дія за допомогою КЕП. 2. Знайдіть послугу «Податкова декларація про майновий стан і доходи фізичних осіб».  3. Оберіть опцію: задекларувати дохід чи отримати податкову знижку. 4. Перевірте дані – система підтягне інформацію з баз ДПС.  5. Для податкової знижки виберіть вид і внесіть суму понесених витрат за: -  освіту – оплата за дитсадок, школу та інші навчальні заклади; -  іпотеку – сплата відсотків за кредитом; - страхування – внески за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення; - медичні послуги – витрати на допоміжні репродуктивні технології чи окремі види лікування; -  благодійність – пожертви неприбутковим організаціям. 6. Завантажте документи про витрати: квитанції, чеки, договори з надавачами послуг тощо.  7. Внесіть рахунок, на який хочете отримати знижку.  8. Перевірте декларацію, підпишіть КЕП та надішліть.  Податкові послуги в декілька кліків – важлива складова розвитку сервісів ДПС. Подання декларацій через вже звичний і зручний для українців інтерфейс порталу Дія спростить платникам взаємодію із податковою. А вже наступна деклараційна кампанія буде ще активнішою завдяки новому способу звітування про доходи. Хоча традиційні способи теж продовжують працювати і вдосконалюватись», – наголосила Леся Карнаух.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фей ]]></full-text></item><item><title>&#x414;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x412;&#x438;&#x448;&#x438;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43A;&#x438; &#x443; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456;. &#x424;&#x43E;&#x442;&#x43E;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x441;&#x430;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/den-vishivanki-u-harkovi-fotokrasa</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70714</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;'&#x44F;&#x43D;&#x438; &#x432;&#x456;&#x434;&#x441;&#x432;&#x44F;&#x442;&#x43A;&#x443;&#x432;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x414;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x412;&#x438;&#x448;&#x438;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43A;&#x438; &#x442;&#x430;&#x43A; &#x43C;&#x430;&#x441;&#x43E;&#x432;&#x43E; &#x43C;&#x430;&#x431;&#x443;&#x442;&#x44C; &#x432;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x448;&#x435; &#x437;&#x430; &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x432;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x430;&#x448;&#x442;&#x430;&#x431;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x438;</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/21_05_26/6a0f67a1a47e3.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 21 May 2026 18:05:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[І це не про офіційні заходи, це про стан душі харків'ян, у яких українська вишивана ДНК. Фото поділилися @place_kh            Відео: ХС. Харків  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#xAB;&#x41E;&#x431;&#x2019;&#x454;&#x434;&#x43D;&#x443;&#x454;&#x43C;&#x43E; &#x437;&#x443;&#x441;&#x438;&#x43B;&#x43B;&#x44F;, &#x449;&#x43E;&#x431; &#x43D;&#x430;&#x448;&#x456; &#x434;&#x456;&#x442;&#x438; &#x43C;&#x430;&#x43B;&#x438; &#x434;&#x456;&#x439;&#x441;&#x43D;&#x43E; &#x431;&#x435;&#x437;&#x442;&#x443;&#x440;&#x431;&#x43E;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x432;&#x456;&#x434;&#x43F;&#x43E;&#x447;&#x438;&#x43D;&#x43E;&#x43A; &#x432;&#x43B;&#x456;&#x442;&#x43A;&#x443;&#xBB;, &#x2013; &#x41E;&#x43B;&#x435;&#x433; &#x421;&#x438;&#x43D;&#x454;&#x433;&#x443;&#x431;&#x43E;&#x432;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/all/obyednuyemo-zusillya-shob-nashi-diti-mali-dijsno-bezturbotnij-vidpochinok-vlitku-oleg-sinyegubov</link><dc:creator><![CDATA[за матеріалами Харківської ОВА]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70672</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x456;&#x434;&#x43F;&#x438;&#x441;&#x430;&#x43D;&#x43E; &#x43C;&#x435;&#x43C;&#x43E;&#x440;&#x430;&#x43D;&#x434;&#x443;&#x43C; &#x43F;&#x440;&#x43E; &#x441;&#x43F;&#x456;&#x432;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x446;&#x44E; &#x437; &#x423;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x44E; &#x430;&#x441;&#x43E;&#x446;&#x456;&#x430;&#x446;&#x456;&#x454;&#x44E; &#x444;&#x443;&#x442;&#x431;&#x43E;&#x43B;&#x443; &#x442;&#x430; &#x41B;&#x44C;&#x432;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x44E; &#x41E;&#x412;&#x410; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x440;&#x435;&#x430;&#x43B;&#x456;&#x437;&#x430;&#x446;&#x456;&#x457; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x454;&#x43A;&#x442;&#x443; &#xAB;&#x41A;&#x430;&#x440;&#x43F;&#x430;&#x442;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x437;&#x43C;&#x456;&#x43D;&#x430;&#xBB;, &#x43F;&#x43E;&#x432;&#x456;&#x434;&#x43E;&#x43C;&#x438;&#x432; &#x43D;&#x430;&#x447;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x43A; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x457; &#x41E;&#x412;&#x410;.</description><category>&#x412;&#x441;i &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_05_26/6a0dd13c1af2f.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Thu, 21 May 2026 07:14:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[ «Саме Львівщина цього червня прийме на відпочинок і відновлення 200 дітей військовослужбовців, рятувальників і поліцейських із Харківської області. Це діти, яким через російську агресію довелося надто рано подорослішати. Наше завдання — зберегти для них, наскільки це можливо, відчуття безпеки та справжнього дитинства», — зазначив Олег Синєгубов.  Програма передбачає оздоровлення та відновлення через спорт, що сприятиме формуванню в дітей позитивного ставлення до групових і командних активностей.   «Дякую Президенту України Володимиру Зеленському за підтримку важливих проєктів, спрямованих на дітей. Саме вони стануть поколінням, яке відновлюватиме, розбудовуватиме та зміцнюватиме Україну», — додав начальник Харківської ОВА.]]></full-text></item><item><title>&#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x432;&#x435;&#x441;&#x43D;&#x44F;&#x43D;&#x438;&#x439;: &#x432; &#x441;&#x430;&#x434;&#x443;  &#x428;&#x435;&#x432;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x43A;&#x430; &#x443;&#x447;&#x43D;&#x456; &#x442;&#x430;&#x43D;&#x446;&#x44E;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x448;&#x43A;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x432;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x441; (&#x424;&#x41E;&#x422;&#x41E;)</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/life/harkiv-vesnyanij-v-sadu-shevchenka-uchni-tancyuyut-shkilnij-vals-foto</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70685</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41A;&#x440;&#x430;&#x441;&#x430; &#x432;&#x435;&#x441;&#x43D;&#x438; &#x442;&#x430; &#x44E;&#x43D;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x456; &#x43A;&#x432;&#x456;&#x442;&#x443;&#x454; &#x432; &#x441;&#x430;&#x434;&#x443; &#x428;&#x435;&#x432;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x43A;&#x430; &#x443; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x43F;&#x440;&#x438; &#x432;&#x438;&#x43A;&#x43B;&#x438;&#x43A;&#x438; &#x432;&#x456;&#x439;&#x43D;&#x438;</description><category>&#x41B;&#x430;&#x439;&#x444;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/21_05_26/6a0e230e6858b.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 20 May 2026 21:52:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[У травні 2026 року в центрі Харкова, зокрема в саду імені Т. Г. Шевченка , біля ХНАТОБу , на майдані Свободи та локації «Каскад» , харківські випускники масово проводять репетиції та зйомки традиційного шкільного вальсу.  Як це було сьогодні, 20 травня, у саду Шевченка поділилися у Харків City    .  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x449;&#x438;&#x43D;&#x430;: &#x43F;&#x456;&#x434;&#x43F;&#x440;&#x438;&#x454;&#x43C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x430; &#x442;&#x440;&#x44C;&#x43E;&#x445; &#x433;&#x430;&#x43B;&#x443;&#x437;&#x435;&#x439; &#x435;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x438; &#x437;&#x430;&#x431;&#x435;&#x437;&#x43F;&#x435;&#x447;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x434; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x43D;&#x430;&#x434;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x434;&#x43E; &#x437;&#x432;&#x435;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x431;&#x44E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x442;&#x443;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/harkivshina-pidpriyemstva-troh-galuzej-ekonomiki-zabezpechili-ponad-polovini-nadhodzhen-do-zvedenogo-byudzhetu</link><dc:creator><![CDATA[Тетяна Танчук за матеріалами ГУ ДПС у Харківській області]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70684</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x41F;&#x456;&#x434;&#x43F;&#x440;&#x438;&#x454;&#x43C;&#x441;&#x442;&#x432;&#x430; &#x434;&#x43E;&#x431;&#x443;&#x432;&#x43D;&#x43E;&#x457; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x43C;&#x438;&#x441;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x441;&#x442;&#x456;, &#x442;&#x43E;&#x440;&#x433;&#x456;&#x432;&#x43B;&#x456; &#x442;&#x430; &#x434;&#x435;&#x440;&#x436;&#x430;&#x432;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x443;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x43B;&#x456;&#x43D;&#x43D;&#x44F; &#x439; &#x43E;&#x431;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x43D;&#x438; &#x437;&#x430;&#x431;&#x435;&#x437;&#x43F;&#x435;&#x447;&#x438;&#x43B;&#x438; &#x43F;&#x43E;&#x43D;&#x430;&#x434; &#x43F;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438; &#x432;&#x441;&#x456;&#x445; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x430;&#x442;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x445; &#x43D;&#x430;&#x434;&#x445;&#x43E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x434;&#x43E; &#x437;&#x432;&#x435;&#x434;&#x435;&#x43D;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x431;&#x44E;&#x434;&#x436;&#x435;&#x442;&#x443; &#x437;&#x430; &#x441;&#x456;&#x447;&#x435;&#x43D;&#x44C;-&#x43A;&#x432;&#x456;&#x442;&#x435;&#x43D;&#x44C; 2026 &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_05_26/6a0e1bc91d4af.png" type="image/png"/><pubDate>Wed, 20 May 2026 20:23:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Про це повідомила начальник управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Харківській області Зоя Цигульова.  Загалом внесок від цих галузей становить 51,1 % у загальному обсязі надходжень, а саме:  - добувна промисловість – 17,6 % (надійшло 4,9 млрд грн), - торгівля – 17 % (4,8 млрд грн), - державне управління й оборона– 16,5 % (4,6 млрд гривень).  При цьому, у порівнянні із аналогічним періодом минулого року частка добувної промисловості у загальних надходженнях збільшилась на 8,2 % (+2,9 млрд. гривень).  Податківиця зазначила, що бюджетоформуючими галузями у загальних надходженнях до державного бюджету також є добувна промисловість (24,5 %, надійшло 4,6 млрд грн), державне управління й оборона  (20,1 %, надійшло 3,7 млрд грн) і торгівля (17,8 %,  надійшло 3,3 млрд гривень).  Лідерами забезпечення доходів місцевих бюджетів у січні-квітні 2026 року стали такі галузі:   торгівля – 15,4 % у загальних місцевих доходах (1,5 млрд грн надходжень),  переробна промисловість –11,2 % (1,1 млрд грн), державне управління й оборона – 9,5 %  (895,6 млн гривень).   У порівнянні з 4 місяцями 2025 року частка добувної промисловості у загальних надходженнях державного бюджету збільшилась на 11,2 % (+2,7 млрд. грн), галузева структура місцевих доходів не змінилась.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x41F;&#x430;&#x43B;&#x438;&#x432;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x437;&#x430;&#x448;&#x43C;&#x43E;&#x440;&#x433; &#x434;&#x43B;&#x44F; &#x43A;&#x43E;&#x448;&#x438;&#x43A;&#x430;: 100 &#x434;&#x43E;&#x43B;&#x430;&#x440;&#x456;&#x432; &#x437;&#x430; Brent, 100 &#x433;&#x440;&#x438;&#x432;&#x435;&#x43D;&#x44C; &#x437;&#x430; &#x445;&#x43B;&#x456;&#x431;?</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/palivnij-zashmorg-dlya-koshika-100-dolariv-za-brent-100-griven-za-hlib</link><dc:creator><![CDATA[Олена Зеленіна]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70680</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x422;&#x438;&#x43F;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x432;&#x435;&#x447;&#x456;&#x440; &#x443; &#x445;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x410;&#x422;&#x411;, &#x447;&#x435;&#x440;&#x433;&#x430; &#x434;&#x43E; &#x43A;&#x430;&#x441;&#x438;. &#x41F;&#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434;&#x443; &#x434;&#x432;&#x456; &#x436;&#x456;&#x43D;&#x43A;&#x438; &#x441;&#x435;&#x440;&#x435;&#x434;&#x43D;&#x44C;&#x43E;&#x433;&#x43E; &#x432;&#x456;&#x43A;&#x443; &#x441;&#x445;&#x432;&#x438;&#x43B;&#x44C;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x43D;&#x43E; &#x43E;&#x431;&#x433;&#x43E;&#x432;&#x43E;&#x440;&#x44E;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x43E;&#x441;&#x442;&#x430;&#x43D;&#x43D;&#x456; &#x43D;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x43D;&#x438;, &#x43F;&#x435;&#x440;&#x435;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x434;&#x430;&#x44E;&#x447;&#x438; &#x437; &#x43A;&#x43E;&#x448;&#x438;&#x43A;&#x430; &#x43D;&#x430; &#x441;&#x442;&#x440;&#x456;&#x447;&#x43A;&#x443; &#x445;&#x43B;&#x456;&#x431;, &#x43C;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43A;&#x43E; &#x442;&#x430; &#x43F;&#x430;&#x43A;&#x435;&#x442;&#x438; &#x437; &#x43E;&#x432;&#x43E;&#x447;&#x430;&#x43C;&#x438;. &#xAB;&#x422;&#x438; &#x447;&#x443;&#x43B;&#x430;? &#x421;&#x443;&#x441;&#x456;&#x434;&#x43A;&#x430; &#x43A;&#x430;&#x437;&#x430;&#x43B;&#x430;, &#x442;&#x440;&#x435;&#x431;&#x430; &#x43C;&#x456;&#x448;&#x43A;&#x430;&#x43C;&#x438; &#x441;&#x456;&#x43B;&#x44C; &#x456; &#x43C;&#x430;&#x43A;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x43D;&#x438; &#x431;&#x440;&#x430;&#x442;&#x438;, &#x431;&#x43E; &#x441;&#x43A;&#x43E;&#x440;&#x43E; &#x433;&#x435;&#x442;&#x44C; &#x443;&#x441;&#x456; &#x43F;&#x440;&#x43E;&#x434;&#x443;&#x43A;&#x442;&#x438; &#x432;&#x434;&#x432;&#x456;&#x447;&#x456; &#x43F;&#x43E;&#x434;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x436;&#x447;&#x430;&#x44E;&#x442;&#x44C;!&#xBB; &#x2014; &#x43D;&#x430;&#x43F;&#x456;&#x432;&#x43F;&#x43E;&#x448;&#x435;&#x43F;&#x43A;&#x438; &#x434;&#x456;&#x43B;&#x438;&#x442;&#x44C;&#x441;&#x44F; &#x43E;&#x434;&#x43D;&#x430;, &#x43F;&#x43E;&#x43A;&#x438; &#x43A;&#x430;&#x441;&#x438;&#x440;&#x43A;&#x430; &#x437;&#x432;&#x438;&#x447;&#x43D;&#x438;&#x43C; &#x440;&#x443;&#x445;&#x43E;&#x43C; &#x441;&#x43A;&#x430;&#x43D;&#x443;&#x454; &#x448;&#x442;&#x440;&#x438;&#x445;-&#x43A;&#x43E;&#x434;&#x438;.  &#x426;&#x435;&#x439; &#x432;&#x438;&#x43F;&#x430;&#x434;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x43E; &#x43F;&#x43E;&#x447;&#x443;&#x442;&#x438;&#x439; &#x434;&#x456;&#x430;&#x43B;&#x43E;&#x433; &#x2014; &#x44F;&#x441;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x432;&#x438;&#x439; &#x43C;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x435;&#x440; &#x442;&#x43E;&#x433;&#x43E;, &#x447;&#x438;&#x43C; &#x437;&#x430;&#x440;&#x430;&#x437; &#x434;&#x438;&#x445;&#x430;&#x454; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x430; &#x432;&#x443;&#x43B;&#x438;&#x446;&#x44F;.</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_05_26/6a0df32637396.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 20 May 2026 20:12:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Як нафта, логістика та Ормузька криза визначать вартість хліба й пального в Україні? Український споживач уже звик жити в режимі постійної адаптації, проте свіжі макроекономічні дані та розмови про чергову хвилю дорожнечі знову змушують рахувати копійки в гаманцях та піддаватися паніці. Але чи справді все так жахливо, і де пролягає межа між реальними економічними загрозами та штучним ажіотажем? Темпи зростання споживчих цін в Україні прискорилися до 8,6% у річному вимірі, а Національний банк прогнозує, що до кінця року інфляційний тиск лише посилиться, зафіксувавшись у межах 9,2–9,4%. Утім, варто розуміти, що офіційні близько 10% інфляції на мові економістів — це усереднений макроекономічний показник, який зазвичай не збігається з відчуттями покупців. На практиці реальні цінники на базові продукти та послуги першої потреби, які людина купує щодня, на жаль, зростають значно швидше та виглядають набагато вищими за звіти НБУ. Наприклад, у квітні 2026 року українські мережі супермаркетів помітно підвищили вартість соняшникової олії від найпопулярніших виробників, встановивши абсолютний ціновий рекорд за останні дев’ять років.. Через це базова пляшка об’ємом 850 мілілітрів суттєво додала в ціні порівняно з березневими показниками, змусивши покупців витрачати більше. Базовий сценарій Trading Economics на кінець поточного кварталу дає дещо оптимістичніші 8,5%, але загальний тренд очевидний. На тлі стратегічної мети НБУ повернути інфляцію до таргетованих 5%, реальність диктує жорсткі умови: головними драйверами дорожнечі залишаються стрибки цін на енергоносії та зростання витрат бізнесу на оплату праці. Подальша цінова динаміка залежатиме від загальної економічної ситуації в країні, однак наразі українцям доводиться звикати до нових рекордних цифр на полицях продуктових магазинів. Прогнози експертів щодо деяких позицій виглядають майже шокуюче: хліб може додати в ціні до 25%, а вартість овочів борщового набору через скорочення площ та дорогі сховища ризикує зрости вдвічі. Як зазначає аграрний експерт Іван Томич, пальне формує від 10% до 17% собівартості продовольства. Директор департаменту аналітичних досліджень «Райффайзен банку» Олександр Печерицин підтверджує цей зв'язок: під найбільший удар потрапляють товари з високим паливним компонентом — імпорт, побутова хімія та продукти харчування. Водночас аналітики закликають уникати паніки. Штучний ажіотаж та масова скупка товарів «про запас» лише провокують локальний дефіцит і підживлюють інфляційне багаття. Проте внутрішні ціни в Україні є заручниками глобальної геополітики. Зважаючи на імпортозалежність українського ринку пального, ключові ризики сьогодні лежать у площині світових цін на нафту та стабільності критичних транспортних артерій, зокрема Ормузької протоки. Залежно від розвитку подій на Близькому Сході, ситуація на українських АЗС та прилавках магазинів може розвиватися за трьома сценаріями. Про це «Громаді» розповів економіст Тимур Теміров. Сценарій 1. Стабілізація (Оптимістичний) Геополітичний контекст: напруга навколо Ормузької протоки спадає, ризики блокування судноплавства мінімізуються. Світовий попит на нафту балансується збільшенням видобутку країнами ОПЕК+ та США. Ціна на нафту марки Brent утримується в коридорі $75–85 за барель. Вплив на пальне в Україні: вартість бензину та дизелю на українських АЗС залишається відносно стабільною, зазнаючи лише незначних коливань через планове підвищення внутрішніх акцизів. Коридор цін на пальне коливається в межах поточних ринкових показників. Прогноз для кошика: тиск на собівартість продуктів з боку логістики є помірним. Подорожчання продовольства відбуватиметься суто через сезонні та внутрішні чинники (енергокриза, дефіцит робочої сили). Інфляція втримається в межах прогнозу НБУ (до 9,4%), а панічні настрої швидко зійдуть нанівець. Сценарій 2. Помірна ескалація (Базовий / Реалістичний) Геополітичний контекст: періодичні загострення на Близькому Сході, локальні атаки на танкери або затримки суден в Ормузькій протоці створюють постійну нервозність на біржах. Світові ціни на нафту Brent піднімаються та закріплюються в діапазоні $90–100 за барель. Вплив на пальне в Україні: нафта по сто доларів автоматично штовхає вгору ціни на європейському ринку нафтопродуктів, звідки Україна здійснює весь імпорт. Вартість літра бензину та дизельного пального на українських заправках демонструє зростання на 10–15%. Прогноз для кошика: з урахуванням формули аграрного експерта Івана Томича, підвищення ціни пального на 15% додасть до кінцевої вартості продуктів харчування додаткові 1,5–2,5% чистого логістичного навантаження. З урахуванням подорожчання хліба й овочів, загальна інфляція впевнено перешагне психологічну позначку в 10% і на кінець року може сягнути 10,5–11%. Продукти харчування першої необхідності стануть головним маркером цього зростання. Сценарій 3. Криза постачання (Песимістичний / Шоковий) Геополітичний контекст: повномасштабний конфлікт на Близькому Сході призводить до тривалого або повного блокування Ормузької протоки, через яку проходить близько п'ятої частини світового споживання нафти. Світовий ринок стикається з фізичним дефіцитом сировини, ціни на Brent злітають вище $120–130 за барель. Вплив на пальне в Україні: європейський ринок пального реагує дефіцитом та різким стрибком гуртових цін. В Україні роздрібні ціни на бензин та дизель можуть продемонструвати стрибок на 30–40%. Бізнес починає закладати у вартість пального ризики його майбутньої закупівлі. Прогноз для кошика: для українського агросектору та рітейлу такий паливний шок стане критичним. Товари з високим логістичним та імпортним компонентом (імпортні фрукти, овочі, побутова хімія) подорожчають миттєво. Навіть традиційний «борщовий набір» та хлібобулочні вироби отримають додатковий імпульс до зростання, перевищивши навіть найгірші очікування аналітиків (хліб +35%, овочі — у 2,5 раза). За такого сценарію інфляція в Україні ризикує вийти з-під контролю НБУ і сягнути 13–15%, що спровокує нову хвилю споживчого ажіотажу та спроб населення робити довгострокові запаси. Інфографіка "Громади". Створено за допомогою Gemini. Експерти пов’язують подальшу динаміку цін із ситуацією на енергетичних ринках і погодними умовами. У разі стабілізації геополітичної ситуації можливе уповільнення інфляції, однак за загострення конфліктів та несприятливого врожаю інфляційний тиск посилиться.  Урядовий щит: на що розраховувати споживачеві? У спробах пом'якшити удар для найбільш вразливих верств населення, Кабмін та Мінекономіки утримують у діючому арсеналі декілька інструментів, хоча від жорсткого адміністративного тиску часів початку повномасштабної війни держава свідомо відмовилася. Головний запобіжник сьогодні — це обмеження граничної торговельної націнки на рівні не більше 10% на обмежений перелік соціально значущих продуктів, - пояснює експерт. Ритейлери не мають права заробляти надприбутки на базовому пшеничному борошні, житньо-пшеничному хлібові, батоні, пастеризованому молоці (2,5% у плівці), соняшниковій олії та курячих тушках чи яйцях категорії С1. Щоб бізнес міг швидше реагувати на ринкові виклики та міняти логістичні маршрути, уряд скасував для мереж обов’язкове попереднє декларування зміни цін. Тобто реагувати на здорожчання палива супермаркети можуть оперативно, але виключно в межах дозволеного урядом 10% ліміту надбавки, за чим суворо стежить Держпродспоживслужба. У підсумку, українські цінники в супермаркетах сьогодні прямо залежать від того, наскільки безпечно танкери проходитимуть повз береги Оману та Ірану. Державна «подушка безпеки» здатна стримати спекуляції на місцях, але заблокувати об'єктивне імпортоване подорожчання логістики урядовими заборонами не вдасться — економіка диктуватиме свої умови. Макроекономічний шторм триває, і він вимагатиме від українців тверезого та виваженого підходу до планування власних бюджетів.  Читайте також Зум-покоління біля порожніх пробірок… Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах.   
Соціальні мережі  
  
  .social-links {  
    text-align: center; /* центрування тексту на сторінці */  
    font-size: 17px; /* збільшення розміру шрифту на 1.5 рази */  
    font-weight: bold; /* жирний шрифт */  
    font-style: italic; /* курсив */  
    color: #B1251D; /* колір тексту червоний */  
    padding: 20px 0; /* додавання відступів зверху і знизу */  
  }  
  .links-container {  
    display: flex; /* використання Flexbox для вирівнювання елементів */  
    justify-content: center; /* центрування елементів по горизонталі */  
    gap: 20px; /* встановлення відстаней між елементами */ 
font-weight: bold; 
  }  
  a {  
    text-decoration: none; /* видалення підкреслення з посилань */  
    color: #3A3A90; /* колір посилань червоний */  
  }  
  
  
  Слідкуйте за нами в соціальних мережах!  
    
    Телеграм  
    Фейсбук  
    Інстаграм  
    

      ]]></full-text></item><item><title>&#x422;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x43E;&#x431;&#x456;&#x433; &#x432; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x43E;&#x43C;&#x443; &#x440;&#x435;&#x433;&#x456;&#x43E;&#x43D;&#x456;  &#x443; &#x43A;&#x432;&#x456;&#x442;&#x43D;&#x456; 2026 &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x437;&#x431;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x448;&#x438;&#x432;&#x441;&#x44F; &#x43D;&#x430; $10,7 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/ekonomika-biznes/tovaroobig-v-harkivskomu-regioni-u-kvitni-2026-roku-zbilshivsya-na-dollar107-mln</link><dc:creator><![CDATA[Світлана Єгорова]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70682</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#x423; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432;&#x441;&#x44C;&#x43A;&#x456;&#x439; &#x43C;&#x438;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456; &#x444;&#x456;&#x43A;&#x441;&#x443;&#x44E;&#x442;&#x44C; &#x441;&#x442;&#x430;&#x431;&#x456;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x440;&#x456;&#x441;&#x442; &#x456;&#x43C;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x43E;-&#x435;&#x43A;&#x441;&#x43F;&#x43E;&#x440;&#x442;&#x43D;&#x438;&#x445; &#x43E;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x430;&#x446;&#x456;&#x439;: &#x437;&#x430;&#x433;&#x430;&#x43B;&#x44C;&#x43D;&#x438;&#x439; &#x442;&#x43E;&#x432;&#x430;&#x440;&#x43E;&#x43E;&#x431;&#x456;&#x433; &#x437;&#x430; &#x43A;&#x432;&#x456;&#x442;&#x435;&#x43D;&#x44C; 2026 &#x440;&#x43E;&#x43A;&#x443; &#x441;&#x43A;&#x43B;&#x430;&#x432;  $62,1 &#x43C;&#x43B;&#x43D;</description><category>&#x415;&#x43A;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x43C;&#x456;&#x43A;&#x430;. &#x411;i&#x437;&#x43D;&#x435;&#x441;</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_05_26/6a0e12193a500.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 20 May 2026 18:45:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[Це на $10,7 млн перевищує показники минулого року (квітень 2025 — $51,4 млн)  та на $2,5 млн перевищує показник попереднього місяця  ( березень 2026  - $59,6 млн). При цьому частка експорту в загальному товарообігу склала $34,7 млн, тоді як імпорт становив  $27,4 млн. Кількість представників бізнесу, які працювали в зоні діяльності Харківської митниці у квітні 2026 року, становила 405 суб’єктів.  У порівнянні з березнем п.р. відбулось збільшення учасників зовнішньоекономічної діяльності (березень 2026 - 389 суб’єктів). Найбільший за обсягами експорту товар - електричні машини, обладнання та їх частини — 17,67% та котли, механічні пристрої — 10,93 %. Крім того, серед товарів, що експортувалися з України у квітні 2026 року в зоні діяльності митниці, найбільшу питому вагу мають меблі, постільні речі -  9,44%, залишки та відходи харчової промисловості (шрот соняшниковий, макуха) -5,40% та молочні продукти-  5,19%. Основною країною експорту у квітні п.р. стала Польща, куди експортують найбільше усього макуху та металоконструкції. Серед інших країн експорту - Молдова, Литва, Індія, Німеччина. Натомість серед товарів, що імпортувалися в Україну у квітні 2026 року в зоні діяльності митниці, найбільшу питому вагу мають пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них — 18,08%; алюміній та вироби з нього — 9,27%; електричні машини, обладнання — 8,71%; котли,машини- 7,32% та жири і олії — 3,51%. Основною країною імпорту став Китай, звідки імпортували найбільше акумуляторів електричних. Серед інших країн імпорту - Туреччина, Індія, Польща та Німеччина.  Слідкуйте за нами у соціальних мережах: Телеграм Фейсбук Інстаграм ]]></full-text></item><item><title>&#x42F;&#x43A;&#x449;&#x43E; &#x441;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x435;&#x43D;&#x44F; &#x437;&#x430;&#x43F;&#x445;&#x43D;&#x443;&#x442;&#x438; &#x443; &#x43C;&#x43E;&#x43D;&#x43E;&#x440;&#x435;&#x439;&#x43A;&#x43E;&#x432;&#x438;&#x439; &#x432;&#x430;&#x433;&#x43E;&#x43D;, &#x430;&#x431;&#x43E; &#x425;&#x430;&#x440;&#x43A;&#x456;&#x432; &#x443; &#x412;&#x443;&#x43F;&#x43F;&#x435;&#x440;&#x442;&#x430;&#x43B;&#x456;</title><link>https://solonytsivka.gromada.group/news/statti/yaksho-slonenya-zaphnuti-u-monorejkovij-vagon-abo-harkiv-u-vuppertali</link><dc:creator><![CDATA[Ірина Мироненко]]></dc:creator><guid isPermaLink="false">70671</guid><author>gromada.group.kharkiv@gmail.com</author><description>&#xAB;&#x41D;&#x435; &#x43B;&#x456;&#x442;&#x430;&#x43A; &#x456; &#x43D;&#x435; &#x43C;&#x435;&#x442;&#x440;&#x43E;, &#x449;&#x435; &#x439; &#x441;&#x43F;&#x440;&#x430;&#x432;&#x436;&#x43D;&#x456;&#x441;&#x456;&#x43D;&#x44C;&#x43A;&#x435; &#x43A;&#x456;&#x43D;&#x43E;&#xBB;. &#x414;&#x456;&#x442;&#x44F;&#x43C; &#x456; &#x434;&#x43E;&#x440;&#x43E;&#x441;&#x43B;&#x438;&#x43C; &#x43F;&#x440;&#x43E; &#x448;&#x432;&#x435;&#x431;&#x435;&#x431;&#x430;&#x43D;,  &#x43D;&#x456;&#x43C;&#x446;&#x456;&#x432; &#x456; &#x443;&#x43A;&#x440;&#x430;&#x457;&#x43D;&#x446;&#x456;&#x432;</description><category>&#x421;&#x442;&#x430;&#x442;&#x442;i</category><enclosure url="https://images.gromada.group/news/20_05_26/6a0dcee956c58.jpg" type="image/jpeg"/><pubDate>Wed, 20 May 2026 17:42:00 +0300</pubDate><source url="https://api.gromada.group/feed/solonytsivka">Gromada Group Media | &#x421;&#x43E;&#x43B;&#x43E;&#x43D;&#x438;&#x446;&#x456;&#x432;&#x43A;&#x430;</source><full-text><![CDATA[У Харкові і Вупперталі цвітуть каштани. Саме це дерево перемандрувало з відносно мирного 2019  харківського року в есеїстику Міхаеля Целлера. Його книжку «Каштани Харкова» в перекладі українською мовою незабутньою Олександрою Ковальовою  (видавництво «Майдан», Харків) презентували  в Німеччині  10 березня 2022 року (тобто в особливо страшний для сходу нашої країни період вторгнення)  для воєнних біженців з України, зокрема, і харківців, які тільки почали прибувати, і їх прихистило місто Вупперталь. Обкладинка українського перекладу книжки Міхаеля Целлера. Фото:  kharkiv-nspu.org.ua Є своя єдина і неповторна принада в тому, щоб іти вулицями цього східноєвропейського міста. Я б не зважився сказати прогулюватися або походжати, хоча в моїй манері рухатися відчувається саме ця мета — іти-линути з відкритою душею. Піддашок гілля та листя над алеєю досить густо переплетений, але під каштанами не темно.Зі мною це відчуття світла, далечі, простору. Якийсь подив охоплює мою душу, я це усвідомив лише згодом: почуття тихої радості, радості бути тут.Міхаель Целлер «Каштани Харкова» Із передмови до «Каштанів Харкова» Міхаель Целлер — автор з неймовірним даром уваги до невидимого. Це «невидиме» залишається невидимим для нас тільки, доки Міхаель Целлер його не опише. Це дух міста Харкова, це дивна взаємодія і взаємозалежність міста і його мешканців. Харків і його околиці зіграли свою драматичну роль і в історії родини автора. У старих документах батька Міхаель знайшов похоронку на батькового брата — Германа Целлера, а також листи побратимів, що описують його загибель. Він загинув під Роганню під час боїв за Харків. Переказувати книгу в передмові — заняття невдячне і навіть злочинне. Я цього робити не буду. Скажу тільки, що недарма автор прожив у Харкові місяць, прожив інтенсивно і з величезною цікавістю до міста і його мешканців. Письменниця і освітянка з Харкова Наталія Грайворонська і Міхаель Целлер. Фото: Анатолій Москалець  З подібною цікавістю вдивляються у Вупперталь  наші земляки, яких велика війна відірвала від рідного Харкова. Хтось у цьому зеленому центрі індустріального регіону оселився, хтось, як  авторка віршів і прози Наталія Грайворонська , в черговий раз приїздить на творчу зустріч. Цього разу – на виставку й поетичні читання і навіть пряниковий майстер-клас (бо чудово з дітьми робити їстівні кольорові мініатюрні вагончики)  з нагоди 125-річчя монорейкової дороги Вупперталя. Наталія  уже знайома постійним читачам Громади як одна з кураторок і ведучих творчих зустрічей міжнародного проєкту «Мистецькі містки», що  понад рік збирає кошти на  потреби захисників України. Найближча зустріч «Мистецьких містків» – 30 травня, її Наталія вестиме з німецького міста Котбуса.  Тож спершу – про  виставку, яка триватиме майже весь травень. Її назва –«Вупперталь – місто, що об'єднує»  Організатори – Німецько-український культурний центр «Жайвір» (Deutsch-ukrainisches Kulturzentrum «Lerche»). Митці: Анатолій Москалець, Юлія Говоруха, Наталя Грайворонська (усі з Харкова), а також творчі жінки з інших міст України. Музичний супровід: дитячий хор «Веселі маляри» та вокальний ансамбль «Марічка». Наталія Грайворонська: «Поговорила трохи з Міхаелем Целлером. Він слухав, як я читала свої  вірші для дітей у перекладі на німецьку мову  Зінаїди Голубенко  і сміявся. Взагалі у нього був якийсь такий відкрито- піднесений настрій: плескав в долоні, підморгував діткам, які виступали. Попросив надіслати йому усе, що у мене є про Вупперталь. Розповіла, що ми закупили для нашої котбусівської бібліотеки дві його книги, згадували Олександру Прокопівну Ковальову».  Трипільський мотузяний коник, який червоними пасемками у гриві нагадує червоного «сталевого коня»  – вагончик монорейкової дороги – швебебана. Коник  став подарунком від Наталії  автору «Каштанів Харкова». За її словами, таких коників вручають українським діткам та парам після хрещення або вінчання в нашій православній капеланській місії. Нічний моношлях. Фото:  Анатолій Москалець Монорейкова дорога над річкою Вуппер. Фото: Анатолій Москалець  На виставці. Фото: Анатолій Москалець   Вдень і вночі, з висоти пташиного польоту та з вікна ресторану, на пагорбах ботанічного саду та у долині річки Вуппер – так відтворені фотохудожником в різні пори року, за різної погоди  моменти сучасного буття  125-річної, але досі  актуальної для Вупперталя транспортної артерії.  Художниця з Харкова Юлія Говоруха. Фото: Анатолій Москалець Робота Юлії Говорухи, створена у Вупперталі. Фото із соцмереж   Як висловилася одна з організаторок цієї творчої зустрічі, теж пов’язана долею з Харковом,  Ірина Штерн, «акварельний Вупперталь» ми побачили разом із художницею, її очима. До великої війни Юлія не працювала в цій техніці, хоча мистецьку освіту здобула в Харкові. Приймаюча родина у Німеччині подарувала їй акварельні фарби.  Так  через арттерапію почався її шлях до  нового самовираження і членства у німецькій спільноті акварелістів. Зараз Юлія Говоруха викладає в мистецькій школі. Книжки про один із символів міста – слоненя Туффі. Фото із соцмереж Ірини Штерн 125-річчя монорейкового  транспорту  Вупперталя – це ще й читання книжок тамтешніх  авторів про слоненя Туффі, а також майстрування маленької Туффі, щоб нагадувала про чудовий день. Одна з книжок перекладена  2022 року і вийшла у видавництві BORN як подарунок дітям, які живуть у Вупперталі через війну в Україні. Хто ж така Туффі? Влітку 1950 року директор цирку, який  мав гастролювати у Вупперталі, вирішив влаштувати незвичайну рекламну акцію. Він  домовився, щоб слоненя  провезли  у знаменитому підвісному вагончику. Запросили на видовище  журналістів.  Циркова тварина  поводилася чемно, але її не влаштували спалахи фотоапаратів. Знайти фото слоненяти в самому вагоні мені не вдалося. Гуляє мережею фотомонтаж, ніби знятий з берега річки, у яку стрибає тварина. Висота була невелика, а річка – не стрімка й не глибока. Тож невтілений задум директора цирку і  транспортників закінчився успішною рекламою – численними публікаціями.Тепер історію Туффі, дякуючи Ірині Штерн,  читають  ще й українською мовою.   Книжки про слоненя і літаючий вагончик - для найменших. Фото: Анатолій Москалець  Ось так описала історію народження швебебану  спершу в дитячій уяві Наталія Грайворонська. Колись маленький хлопчик Ойген Ланген, мріяв створити транспорт, щоб перевозити не тільки цукор, що виробляли на фабриках його батька, а й робітників. Коли він став інженером, винайшов двигун, що зміг витримати навантаження, і два маленькі містечка Еберфельд та Бармен отримали унікальну підвісну монорейкову дорогу для швидкого сполучення між підприємствами регіону. Отже, 125 років тому перший швебебан здійснив свій політ над річкою Вуппер. Це усього 13 км над зеленими схилами, уздовж річки, що в'ється змією та суголосить вітровим потокам. Проте це щоразу яскрава мандрівка.  Відчуваєш себе дитиною і прагнеш зайняти «гальорку» в останньому вагончику. Кінострічка із вікна Мчить змією швебебан: /Рейки в небі - автобан...Поряд з ним несеться птах. /Що за диво Ох і Ах!Не літак і не метро, /Ще й справжнісіньке кіно:То мости, а то пінгвіни, /То рибалки, то машини,Ось пливе велосипед, /Там на березі концерт...Слоненя зайшло у річку – /Цікавезна кінострічка!  Учасники виставки  на тлі монорейкової дороги. Стоїть із жіноцтвом депутат Бундестагу Хельге Лінд. Фото  із соцмереж  Наталя Грайворонська: «Це якраз був момент, коли сталася якась аварія, і ми чекали, коли ж ітиме потяг в наш бік. Деякий час монорейкова дорога не працювала через знеструмлення». Колись у радіостудії Харкова на моє запитання про найрідніші його міста  Міхаель Целлер відповів. «Моя батьківщина – література»,  –  Саме в Харкові писав німецький літератор такі слова:  «Ми всі вдома лишаємося чужинцями. Коли я повернуся додому, мене мучитиме туга за цим містом.Міхаель Целлер «Каштани Харкова»  Щоб уявити протяжність  монорейкової дороги Вупперталя, згадайте майдан Свободи у Харкові і виїзд з міста в бік Чугуєва.  Ото й буде довжина «небесної й сталевої дороги» у Вупперталі, якби її уявно перемістити  на слобожанські широти. Але ж маємо метро! Як колись мені сказала одеситка: «Що ви зітхаєте «вам пощастило, у вас є море?!» Море гарне влітку, а метро у Харкові – завжди!»  Отак і Вупперталь хай пишається своєю індустріальною особливістю довго й переконливо. І гойдає каштановий цвіт на вітрі, як і Харків.   Читайте також: Навіщо влаштовують свято у будинку Енгельсів? Що було на колишній вулиці Енгельса в Харкові?  «Ти випив самогону з кварти», а ще чому німці хочуть знати про Чорнобиль Реконструкція чи захист минулого у реставраторки археологічного текстилю і романістки із «вдячними вухами»?   ]]></full-text></item></channel></rss>
